Розкішний Костел Усіх Святих у Годовиці, що має шанс на нове життя

Зовсім недалеко від Львова, на північ від Наварії, на берегах річки Щирки розташоване село Годовиця. Відоме воно, найперше, розкішним костелом, який стоїть над ставом.

Парафіяльний римо-католицький Костел Усіх Святих – пам’ятка архітектури ХVІІІ ст. побудований відомим архітектором Бернардом Меретином у стилі бароко, який вважається шедевром мистецтва. Будівля уже здаля привертає увагу вишуканими пропорціями та чудовими деталями. І хоча храм включений до реєстру пам’яток архітектури національного значення, наразі він перебуває у критичному стані.

Костел Усіх Святих у Годовиці, наші дні

Перші відомості про Годовицю походять з 1371 року, коли руський староста Ян надав це село деканальному костелові Св. Яна Хрестителя у Львові. З 1564 року село перейшло до Латинської катедри у Львові. У 1421 році король Владислав Ягелло перевів село з руського права на німецьке, тож поступово перевагу у Годовиці здобули римські католики, які від ХV ст. мали тут свою парафію.

У 1921 році в Годовиці було 177 будинків, де жило 1019 мешканців. З них 789 вважали себе римськими католиками, 196 — греко-католикими, 25 належали до мойсеєвого віровизнання. Щодо своєї національності, то 870 назвали польську, 123 — русинську, 25 — гебрейську, 1 — німецьку.

Костел Усіх Святих у Годовиці, наші дні

Про первісний вигляд латинської церкви в Годовиці, або тих сакральних споруд, які там, можливо, стояли до середини XVIII ст., майже не збереглося відомостей. У кожному разі, вже в першій половині XVI ст. латинська церква в Годовиці либонь стояла на тому ж місці, що й сучасна, що, наскільки можна судити, випливає з опису розташування ставка, про використання якого сперечалися годовицький парох Якуб і львівський декан Ян Крупський.

В 1618-1621 рр. церква в Годовиці разом із сусідньою латинською церквою в Наварії була зруйнована внаслідок нападу татарів, проте відновлена в 1631 році.

Фрагмент Костелу Усіх Святих у Годовиці, фото до 1931 ? року

У 1685 р. її освятив Єжи Ґедзінський, вікарний єпископ Львова. Згідно з протоколом візитації близько 1716-1725 рр., то була «ex lapidibus simplici(s) structura» (структура з простого каменю). Головний вівтар «arte sculptoria factum» (виготовлений як мистецька скульптура) був присвячений Усім Святим. Бічні вівтарі, присвячені Богоматері та св. Анні, мали «imagines decenter pictae» (належним чином намальовані образи), а четвертий вівтар св. Миколая був окреслений як «arte arcaria, honestum» (твір коштовний, красивий). Решта спорядження була убога, при церкві не діяло жодне братство, не було також шпиталю. Функції пароха виконував о. Фабіан Махович. Єдиним помітним матеріальним слідом описаної будівлі є кам’яний картуш, уміщений нагорі в бабинці.

У 1751-1758 роках за проектом Бернарда Меретина, архітектора соботу Св.Юра у Львові, в Годовиці з ініціативи львівського каноніка та архидиякона Щепана Міхульського збудували новий мурований парафіяльний Костел Усіх Святих.

Розпис у Костелі Усіх Святих у Годовиці

Інтер’єр церкви увесь вкритий ілюзіоністськими розписами (більшість уже втрачено), авторство яких приписують художнику Олександру Ролінському. Вони включають у себе архітектурні вівтарні структури на стінах, що замикають презбітерій і рамена трансепту. Понад головним вівтарем зображення Бога Отця в хмарах і двох ангелів. Обабіч вікон погруддя святих в овальних медальйонах (можна виокремити св. Климента, Яна Непомуцена, Йосифа, Францішека (?), Юду Тадея, Марселіна, Феодула, Станіслава Костку, Єв(логія?)). На вівтарях у трансепті, в профільованих порожнинах уміщено стінописи, які заміняють вівтарні образи: Непорочне Зачаття і Благовіщеня (ліворуч) та Всі святі й Св. Миколай (праворуч).

Вівтар Костелу Усіх Святих у Годовиці, 1935 рік

Основне ж скульптурне оздоблення належало геніальному Йоганну Георгу Пінзелю і вважається найбільшим досягненням львівської школи барокової скульптури.

Оригінальний головний вівтар у стилі рококо був увінчаний скульптурою Розп’ятого Ісуса й оточений з боків фігурами двох янголів, Божої Матері та Яна Євангеліста. Перед вівтарем з боків було встановлено на окремих консолях скульптурні групи на біблійні сюжети – “Жертвоприношення Авраама” та “Самсон з левом”, які тепер знаходяться у львівському Музеї бароковї скульптури І.Г.Пінзеля.

Й.Г. Пінзель. “Самсон з левом”, фото 1925 року

Йоана Георґа Пінзеля слід розглядати як основного, проте не єдиного автора годовицьких скульптур. В їх створенні певну роль відіграв також Меретин. У цих роботах брав участь і Мачей Полейовський, як це випливає з листа художника за 1786 р. З його рукою можуть бути пов’язані алегоричні постаті та ангелочки з амвону. Великі ангели з головного вівтаря вийшли, радше за все, з-під долота анонімного співробітника Пінзеля, котрий також є автором скульптур у головному вівтарі парафіяльної церкви в Бучачі.

Й.Г. Пінзель “Жертвоприношення Авраама”, фото до 1931 року

Був у Годовиці і чудотворний образ. Це була звичайна гравюра, розмальована аквареллю, із зображенням Божої Матері з Дитятком, з придорожньої каплиці, що колись стояла між селами Вевержі та Рижовішт у Моравії. Ікона потрапила у 1798 році до сусіднього села Басівка, а у 1839 році — до родини Рончковських у Годовиці.

Й.Г. Пінзель. Фігура ангела з головного вівтаря Костелу Усіх Святих у Годовиці, фото до 1931 року

У 1852 році виявилося, що потемніла від часу ікона сама відновилася й засвітилася ясними кольорами. Після того, як спеціальна комісія, прислана зі Львова архієпископом Лукашем Баранєцьким, визнала, що це не є фальсифікацією, чудотворний образ встановили в костелі у вівтарі Непорочного Зачаття Божої Матері.

Й.Г. Пінзель. Розп’яття. Костел Усіх Святих у Годовиці, фото 1925 року

Відтоді Годовиця стала стала місцем паломництва, цікавим свідченням чого є намальований у 1853 році  рисунок Артура Ґротґера (зберігається в Національному музеї в Варшаві). В 1856 р. образ внесли в церкву, де його умістили в вівтарі Непорочного Зачаття Матері Божої, в лівому рамені трансепту. Наступного року в трансепті були виготовлені дерев’яні вівтарні структури, а мабуть, і неорококові шати образу.

Фрагмент головного вівтаря Костелу Усіх Святих у Годовиці, фото до 1931 року

У 1934 році Львівський архієпископ Болеслав Твардовський урочисто коронував ікону єпископськими коронами. Після війни чудотворний образ вивезли до Польщі і зараз він перебуває у костелі Св. Августина у Вроцлаві.

Храм декілька разів реставрували. Близько 1927 року був відновлений головний вівтар, а в 1929-1931 роках – стінописи, почасти завдяки субсидії воєводського управління у Львові. Було також проведене електричне освітлення. В 1932 р. церква, «як характерний тип архітектури XVIII ст., разом із рококовими стінописами в інтер’єрі, розташованою поруч дзвіницею і дровітнею», офіційно набула статусу пам’ятки.

Охоронна таблиця Костелу Усіх Святих у Годовиці, наші дні

У квітні 1946 р. останній адміністратор годовицької парафії о. Ярослав Хомицький репатріювався разом із більшістю віруючих. Частину спорядження церкви тоді було вивезено до Сілезії ( деякі скульптури, парафіяльні книги та дрібніші культові предмети). Окремі предмети знаходяться у вроцлавських латинських церквах св. Августина, Божого Тіла та св. Ядвіґи (Вроцлав-Швіняри).

Храм остаточно закрили у 1961 році.   У 1965 році більшість скульптур вивезли до Львівської картинної галереї в Олеську. У 1974 році внаслідок пожежі згорів дах костелу.

Навпроти фасаду церкви стоїть мурована, в формі ажурних воріт із двома просвітами дзвіниця. Колись тут був дзвін виконаний 1861 року Зиґмунтом Мозером у Львові.

Дзвіниця Костелу Усіх Святих у Годовиці, наші дні

Храм позбавлений даху та більшої частини склепінь. Мури послаблені й потріскані, бракує значної частини штукатурки. Поліхромія нижніх частин стін збереглася відносно добре. Збереглися невеликі фрагменти вівтарних структур у трансепті та фрагменти хрестильної купелі, відсутні амвон, орган, сповідальні, лави, Стації Хрестової Дороги тощо.

Образ Богоматері Розради зберігається в латинській церкві св. Августина у Вроцлаві. Пам’ятки фігуративної скульптури майже повністю зберігаються в Олеській філії Львівської галереї мистецтв (скульптури з головного вівтаря та амвони) і в храмі Божого Тіла у Вроцлаві (переносне розп’яття та фігури ангелів, які колись стояли обабіч скинії). У тому ж храмі зберігаються більшість металевих предметів. У храмі св. Ядвіґи у Вроцлаві-Швінарах зберігаються три скульптури ХХ ст. (Серце Господа Ісуса, Немовля Ісус і Св. Йосип) і кілька дрібних металевих предметів ХХ ст. (в т.ч. свічники). Збережені парафіяльні книги знаходяться в AALw (Архів Львівської архідіецезії в Любачеві), а також у Управлінні цивільного стану Варшава-Середмістя.

Наразі костел у дуже поганому стані. Але є надія на краще. Коли ми приїхали в Годовицю то побачили, що територія навколо костелу прибрана та впорядкована. Місцеві мешканці розповіли, що храм хочуть реставрувати, а наразі громада села зібралася та привела тут все до порядку.

Голова сільської ради, кандидат сільськогосподарських наук Хмиз Василь Тадейович, показав нам старі плани реставрації костелу та розповів, що розраховує на співпрацю з поляками щодо проведення реставраційних робіт. Тож будемо сподіватися, що перлина Галицької архітектури не зникне, а в скорому часі таки отримає друге життя. Тож Фотографії Старого Львова, разом з читачами, спостерігатимуть за розвитком подій у Годовиці.

Софія ЛЕГІН

Джерело

Читати далі

У Львівській мерії не знають, що робити з мурами на пл. Галицькій

Археологи розпочали консервацію решток фундаментів костелу Воздвиження Чесного Хреста, який досліджували на площі Галицькій у Львові. 

Про це повідомили у Рятівній археологічній службі.

Це робиться, аби убезпечити їх від впливу зовнішніх факторів, погодних умов та можливого руйнування.

Водночас, як зазначили у РАС, бачення, що робити з фундаментами та яким буде вигляд майбутньої площі, у міської ради досі немає.

«Отриманої археологами інформації наразі цілком достатньо для внесення змін у проект облаштування площі. Якщо ухвалять рішення про музеєфікацію та експонування знайдених решток, їх можна буде без проблем розконсервувати», - йдеться у повідомленні.

Питання про відшкодування витрат за вже проведені археологічниі дослідження досі не вирішене.

Джерело

Читати далі

На вулиці Кривоноса у Львові відремонтують костел XVII століття

Очікувана вартість робіт становить понад 4 млн гривень.

У Львові на вул. Кривоноса, 1 відремонтують костел Святого Казимира. Відповідний тендер опублікували на сайті електронних закупівель ProZorro.

Згідно з технічною документацією, підрядник має відреставрувати фасади костелу та пофарбувати їх, провести гідроізоляцію фундаменту, а також зміцнити поверхні каменю.

Аукціон із визначення підрядної організації запланований на 23 серпня. А очікувана вартість робіт становить понад 4 млн гривень.

Додамо, що Храм священномученика Климентія Шептицького є пам’яткою архітектури XVII століття. Колишній костел в різний час носив різні назви: Святої Катерини, місіонерський, милосердя, Святого Казимира.

 Джерело

Читати далі

Маловідома Україна. Костел у Годовиці

Цей храм на Львівщині є ровесником та «братом» собору Св. Юра. Він будувався в той же час та тими ж майстрами, що й основна святиня греко-католиків. Його архітектор Бернард Меретин, але найбільше відомий він своїм вівтарем – творінням рук видатного Пінзеля. Зараз храм руйнується на очах, залишившись без уваги як центральної, так і місцевої влади.

Однією з найгучніших культурних подій останніх років в Україні стала виставка робіт Георга Пінзеля у знаменитому музеї «Лувр», яка відбувалась з 21 листопада 2012 до 25 лютого 2013 року. Тоді всі захоплювались творчістю скульптора, вивчали його роботи, знимкували й обіцяли золоті гори спадщині великого майстра.

Але все минуло: стихла ейфорія, туристи виїхали, влада помінялась, а старий Пінзель і далі залишився при своїх клопотах. Усі враз забули про Майстра до наступного сплеску екзальтації його геніальними творами, всі забули про обіцянки, які давали, і про зобов’язання, які брали на себе.

Подальша життєво необхідна реставрація скульптур не ведеться, музей у Львові досі не відремонтований, але це лише вершина айсберга страждань спадщини Пінзеля.

Мало хто знає, а дехто і свідомо забув про те, що основою виставки у Луврі були роботи з вівтаря костелу Усіх Святих у с. Годовиця Пустомитівського району на Львівщині. Творці експозиції навіть прагнули відтворити інтер’єр та внутрішню атмосферу храму, який прикрашав на замовлення архітектора Меретина Іоган Пінзель.

Які ще дані потрібні для того, аби створити навколо постаті Пінзеля загалом та костелу у Годовиці, зокрема, цілісний культурний простір та популярний екскурсійний маршрут?

Насправді ж усе виглядає навпаки. Костел у Годовиці зараз перебуває у жахливому стані. Після останньої пожежі в ньому обвалилася стеля та перекриття. Храм відкритий для усіх вітрів, дощів та морозів. Донедавна усередині все було завалено сміттям і навіть заросло деревами.

 Джерело

Читати далі

Як на Львівщині влаштували велопробіг заради порятунку костелу в Годовиці (фото)

7 липня, на свято Івана Купала, з площі Митної у Львові до костелу Всіх Святих у селі Годовиця Пустомитівського району вирушила колона велосипедистів у рамках велопробігу “На Івана до Іоанна”.

Як розповіла мистецтвознавиця, співорганізаторка події Анна Коржева, у супроводі львівських патрульних, майже 100 учасників велопробігу, різного віку та сфер зайнятості, подолали сумарну дистанцію протяжністю близько 34 км.

Подія відбувалася з єдиною благородною метою ─ привернення уваги чиновників й громадськості до жалюгідного стану збереження унікальної сакральної пам’ятки середини XVIII ст., спроектованої архітектором Бернардом Меретином й оздобленої кам’яним декором та різьбленою поліхромною вівтарною скульптурою Майстра Пінзеля.

Велопробіг “На Івана до Іоанна”, організований ГО “КонтрФорс” та ГО “Арт студія Івони Лобан”, став частиною масштабного багаторічного проекту “Під Зорею Пінзеля”, ініційованого дизайнеркою Івоною Лобан й покликаного популяризувати творчість скульптора світової величини Іоанна Георгія Пінзеля.

ГО “КонтрФорс” з 2015 р. намагається привернути увагу до занедбаних сакральних пам’яток Львівської області шляхом організації акцій прибирань та мистецьких пленерів. Паралельно з 2017 р. і до цього часу ГО “КонтрФорс” у співпраці з відділом промоції міста Львівської міської ради реалізує інформаційний проект “Гордість міста” в рамках якого у листопаді 2018 р. на рекламоносіях Львова була розміщена соціальна реклама “Майстер Пінзель”, а в березні 2018 р. генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького прочитав крайню лекцію Лекторію 1.0 “Пропозиції до біографії Пінзеля”.

На учасників велопробігу чекала грандіозна відпочинкова програма на прикостельній території. Спершу вони посмакували піцами зі справжніх італійських продуктів, освіжаючим лимонадом й запашною кавою від партнерів заходу, спробували широкий асортимент цукерок з натуральних й безпечних складників, послухали виступи запрошених музикантів - Оксани Чурхліб та колективів IfSounds і 3 K BAND зі Львова.

Мистецтвознавиця, викладачка історії мистецтва Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша Анна Коржева прочитала для усіх присутніх лекцію “Майстер Пінзель: шедевральна творчість скульптора-загадки”. Представники місцевої територіальної громади поділилися майбутніми планами з облаштування піших туристичних маршрутів, що з’єднуватимуть костел Всіх Святих у Годовиці з прилеглими пам’ятками.

Наприкінці дня дівчата, загадуючи бажання, кидали на свято Купала розкішні віночки у став біля костелу, надані партнерами заходу квітковою крамницею PIANO.

"Кожен робить те, що може, із тим, що має і де перебуває. Ми щиро віримо, що незабаром спільними зусиллями вдасться відновити костел Всіх Святих у Годовиці, познайомити ширше коло людей з творчість Іоанна Георгія Пінзеля й продемонструвати дієвий приклад співпраці та взаємодії заради нашої спільної спадщини", - зазначила Анна Коржева.

Джерело

Читати далі

В Органній залі відреставрують фрески Яна Генрика Розена

У Львівському будинку органної та камерної музики тривають ремонтні роботи з покращення благоустрою. Також там відновлять знайдені фрески Яна Генрика Розена.
 

Під час підготовки ремонту діючих туалетів експертами було обстежено стіни та шляхом зондування підтверджено існування під шаром штукатурки та плитки фресок відомого майстра напрямку сецесії Яна Генрика Розена. Відтак, в бюджеті міста на 2019 рік передбачено 800 тис. грн на облаштування нових туалетів та відкриття фресок, їх реставрацію та відновлення цілісного простору колишньої баптистерійної кімнати.

Знайдені фрески Яна Генрика Розена

Реставраційні роботи проводитимуться польсько-українською реставраційною групою.

Метою проекту є не лише покращення благоустрою та відновлення історичного вигляду, але й удоступнення творів, що мають високу мистецьку та історичну цінність для широкого загалу.

 Нагадаємо, за кошти міського бюджету (близько 900 тис. грн) минулого року було проведено поточний ремонт фойє, облаштовано вхідну зону та рецепцію. Оновлене фойє стало також експозиційним простором: у грудні 2018 року відкрито Галерею Органного залу, де відбуваються виставки робіт художників.

Знайдені фрески Яна Генрика Розена

 Джерело: Сайт Львівської Міської Ради

Читати далі

Археологи терміново розпочали дослідження на площі Галицькій у Львові

Під час реконструкції фонтану "Кульбаба", що на площі Галицькій у Львові, будівельники виявили давні мури. За припущенням архітекторів кафедри реставрації НУ "Львівська Політехніка", очевидно, це фундаменти давнього костелу Воздвиження Чесного Хреста. Будівельні роботи на місці знахідки призупинені і нині там працюють археологи, повідомляє Рятівна Археологічна Служба.

«Ще перед початком будівельних робіт, ми неодноразово бачились з замовниками і проектантами на нарадах, і я особисто наголошував на потребі археологічного нагляду при проведенні робіт. Адже йдеться про центральну частину міста – територію, де дуже цікавий і насичений культурний шар. На жаль, це проігнорували. Нас покликали терміново почати роботи лише в п’ятницю, коли, після зняття верхнього шару, наштовхнулись на давні мурування», – розповів директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.

За словами молодшого наукового співробітника РАС Остапа Лазурка, археологам потрібно кілька днів, аби розкрити більшу площу виявленого муру, точніше його датувати та підтвердити гіпотезу про приналежність до храму. Якщо здогад архітекторів правильний, йдеться про костел Воздвиження Чесного Хреста, що був споруджений навпроти Галицької брами до міста. Його побудували у 1530-х роках, а розібрали наприкінці XVIII ст разом з міськими укріпленнями.

Площа Галицька, де виявили мури, історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення “Під сторожею”. Два лани з цією назвою, навпроти Галицької брами, згадуються у королівському привілеї ще 1386 р.

У 2007 році на площі частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – пер. пол. XIX ст.

Джерело: Фотографії Старого Львова

Читати далі