Археологи розпочали консервацію решток фундаментів костелу
Воздвиження Чесного Хреста, який досліджували на площі
Галицькій у Львові.
Про це повідомили у Рятівній археологічній службі.
Це робиться, аби убезпечити їх від впливу зовнішніх факторів, погодних умов та можливого руйнування.
Водночас, як зазначили у РАС, бачення, що робити з фундаментами та яким буде вигляд майбутньої площі, у міської ради досі немає.
«Отриманої археологами інформації наразі цілком достатньо для
внесення змін у проект облаштування площі. Якщо ухвалять рішення про
музеєфікацію та експонування знайдених решток, їх можна буде без проблем
розконсервувати», - йдеться у повідомленні.
Питання про відшкодування витрат за вже проведені археологічниі дослідження досі не вирішене.
Знайдені артефакти після детальних досліджень та експертиз, археологи передадуть до місцевого історичного музею
Уламки унікальної амфори часів Трипільської
культури знайшли археологи неподалік Львова. На артефакт дослідники
натрапили на горі Жупан у містечку Винники. Її приблизний вік - 5 тисяч
років. Але на тому цінні знахідки не скінчилися. Що ще відшукали
археологи, Марта Шикула розповість.
Археолог Андрій Гавінський демонструє фрагменти унікальної
трипільської амфори. Їх науковці знайшли на дні господарчої ями, на
місці, де раніше виявили поселення трипільських племен. На рештках
посудини видно орнамент. Такий притаманний лише трипільській культурі,
каже дослідник.
Археолог Андрій Гавінський розповідає: "Такі посудини
використовувалися для зберігання їжу, запасів води і ритуальних акції.
Це є сам верх амфори, це вінця, шийка і пішов профіль. Амфора гарно
випалена, якісна, з додаванням піску".
Рештки амфори добре збереглися, тож науковці планують повернути їм
первісний вигляд. За півкілометра від трипільського поселення археологи
знайшли рештки ще одного племені – культури лійчастого посуду. Так
назвали їх через використання у побуті типової форми кераміки.
Мешкали племена у невеликих будиночках завбільшки тридцять квадратних
метрів. Поруч викопували господарчі ями для зберігання побутових речей.
В одній із них археологи знайшли багато артефактів.
"Вона була заповнена різними різними елементами кераміки,
але особливі знахідки – це глиняні прясельця і просто унікальна річ
вперше на території України знайдена мідна шпиця. Це свідчить про
ткацтво племен доби енеоліту. Також серед надзвичайно особливих знахідок
– миска Трипільські культури. Це перша миска збережена у повному
профілі. Це свідчить про сильні зв'язки трипільців з племенами культури
лійчастого посуду".
Про те, що у сучасному місті Винники майже 5 тисяч років тому мешкали
трипільські племена та племена культури лійчастого посуду, історики
знали. Та на пошуки речових доказів цього пішло три роки.
Історик
Ігор Тимець каже: "Найкращим датуючим матеріалом для археологів є
кераміка. Адже кожна культура мала свою форму свій орнамент який не
повторювався в інших культурах".
Знайдені артефакти після детальних досліджень та експертиз, археологи передадуть до місцевого історичного музею.
Дослідники знайшли великий дерев’яний короб U-подібної в перерізі форми, зверху накритий кришкою.
На площі Галицькій у Львові археологи розкопали древню каналізацію. Про це повідомили на сторінці НДЦ «Рятівна археологічна служба» у Фейсбук.
Раніше цей фрагмент вважали частиною дороги, втім після того, як
конструкцію розчистили, археологи зрозуміли, що знайшли давню
каналізацію XV ст. Зокрема дослідники знайшли великий дерев’яний короб
U-подібної в перерізі форми, зверху накритий кришкою.
Згідно з писемними джерелами будівництво водогону та каналізації у
Львові розпочали на початку XV ст. (1404 р.), і його пов’язують із
Петром Штехерем. Із 1405 року у Львові заснували посаду рурмайстра,
обов’язком якого був догляд за міськими водопроводом та каналізацією.
Каналізації такої конструкції нашим археологам у Львові трапляються не
вперше. Такі знахідки знайшли під час досліджень на вул. Руській (2006
р.), Лесі Українки (2012 р.) та Богдана Хмельницького (2013 р.).
Додамо, що раніше на місці фонтану «Кульбаба» знайшли фундамент храму Воздвиження Чесного Хреста, який датують 1530-м роком. Його розібрали наприкінці XVIII ст. разом із міськими укріпленнями. Також днями тут також знайшли останки десятьох людей і фрагменти кераміки, датовані XIII століттям та VIІ-VI століттям.
Археологи мають працювати на площі до середини липня, після чого
передадуть свої висновки Галицькій районній адміністрації. Тоді
проект реконструкції площі мають удосконалити.
Нагадаємо, що на місці «Кульбаби» планують облаштувати сухий
фонтан. Роботи повинні були закінчити за 5 місяців. Втім після
демонтажу металевої скульптури підрядники натрапили на археологічні
знахідки.
А поруч науковці знайшли ймовірне поле битви між польськими та угорськими військами
Фрагмент однієї з перших християнських церков розкопали археологи на
Львівщині. Храм XII століття виявили на території Малого городища у
місті Буськ. 4 роки археологи шукали святиню. І от натрапили на
керамічне мощення долівки храму на глибині 2 метри.
Відео (натисни на зображення)
4 роки археолог Петро Довгань зі своєю командою проводили розкопки на
території Малого городища. Раніше на цьому місці натрапили на поховання
перших у Західній Україні християн. Крім того, виявили сотні
артефактів, які свідчать про те, що тут була святиня.
"100% можна стверджувати, що на цьому місці стояла перша бузька
церква. Тому що і прицерковний цвинтар, і ціла колекція спеціальних
цвяхів для дерева, і керамічна плитка – воно все говорить, що тут була
церква", – запевняє археолог.
Протягом 4 років археологи і науковці намагалися віднайти руську
церкву, яка існувала тут за княжих часів. І от натрапили на фрагмент
керамічного мощення. Припускають – це храм Богоявлення. Його спорудження
пов'язують із правлінням першого бузького князя Давида Ігоровича.
"Ми знайшли елементи долівки . З гарної поливаної плитки різних
кольорів. Коричневого, зеленого і жовтого кольору. Церква була
приземленою, очевидно була бастіонного типу, подібною до маленького
замочку. У випадку небезпеки вона мала прихистити мешканців", –
розповідає краєзнавець Іван Ціхоцький.
Поруч археологи знайшли ймовірне поле битви між польськими та
угорськими військами. Про це свідчать знайдені елементи середньовічної
амуніції та озброєння у верхньому шарі ґрунту. Розкопки на території
Малого городища тривають уже зо два десятки років. За цей час зібрали ще
й колекцію арбалетних наконечників та кінської збруї.
"Це бойова сокира, бойовий ніж, шпори, підкови відповідні. Це
свідчить, що йшла серйозна боротьба за галицьку спадщину. Хто кого
штурмував наразі важко сказати", – показує знахідки археолог.
Під час нинішньої експедиції команда Петра Довганя сподівається
якнайшвидше знайти інші фрагменти церкви Богоявлення. А виявлені
артефакти планують передати у фонд місцевого музею.
На місці фонтану «Кульбаба» на площі Галицькій, де археологи вже кілька
тижнів ведуть розкопки, знайшли фрагменти керамічного посуду, які
датуються VIІ-VI століттям до нашої ери. Про це повідомив співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Микола Шніцар.
«Нам вдалося знайти кілька уламків керамічного посуду, які датують ранньоскіфським часом, VIІ-VI століття до нашої ери. Їх можна ототожнити до черепино-лагодівської групи», – каже він.
Також, за його словами, це вже не перші фрагменти кераміки цього часу у
Львові. Такі ж знайшли на площі Івана Підкови, і на вулиці Театральній.
Раніше на місці фонтану знайшли фундамент храму Воздвиження Чесного Хреста, який датують 1530-м роком. Його розібрали наприкінці XVIII ст. разом із міськими укріпленнями. Також днями тут також знайшли останки десятьох людей і фрагменти кераміки, датовані XIII століттям.
Археологи мають працювати на площі до середини липня, після чого
передадуть свої висновки Галицькій районній адміністрації, після чого
мають удосконалити проект реконструкції площі.
Нагадаємо, що на місці «Кульбаби» планують облаштувати сухий
фонтан. Роботи повинні були закінчити за 5 місяців. Втім після
демонтажу металевої скульптури підрядники натрапили на археологічні
знахідки.
У Львові триває реставрація Чорної кам’яниці, що на пл. Ринок, 4. Днями
реставраторка Дарина Лисюк виявила там рештки посуду, датовані XVIII –
серединою XІX століття. Про це повідомляють на Фейсбук-сторінці Львівського історичного музею.
Окрім цього, за тією ж скульптурою святого Станіслава Костки виявили ще
й фрагмент давнього різьбленого блоку, визначити вік якого наразі
складно.
Нагадаємо, що восени 2017 року під шарами фарби реставратори натрапили на фриз із рослинним орнаментом початку XVI століття, на якому збереглися залишки червонуватої фарби.
Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини на 275 тисяч доларів. Спершу кам’яницю обстежила НДЦ «Рятівна археологічна служба», працівники якої знайшли у внутрішньому дворику кам’яниці фрагменти керамічного посуду, які датуються кінцем ХІІІ – XIV століття. Відреставрувати фасад кам'яниці мають до кінця 2019 року.
Археологи працюватимуть на площі до середині липня.
У центрі Львова на площі Галицькій під час археологічних
розкопок знайшли кістки людей. Про це повідомила речниця НДЦ «Рятівна
археологічна служба» Мирослава Іваник, пише - Твоє місто.
«Ідеться приблизно про останки п’яти небіжчиків. Очевидно, колись там
був прикостельний цвинтар, як це часто практикували у Львові, і що не
було дивним для середньовічного міста. Знайшли їх в перепоховальній ямі
австрійських часів. Є домовленість з антропологами, що вони опрацюють
всі знайдені рештки, і після того будемо знати більше», – каже Мирослава
Іваник.
На місці фонтану «Кульбаба» на Галицькій також виявили дрібні
фрагменти кераміки XIII-XIX ст. і скла XVII-XVIII ст. Раніше
тут знайшли фундамент храму Воздвиження Чесного Хреста,
який датують 1530-м роком. Його розібрали наприкінці XVIII ст. разом із
міськими укріпленнями.
Як уточнила Мирослава Іваник, археологи мають працювати на площі до
середини липня, після чого передадуть свої висновки Галицькій районній
адміністрації, після чого мають удосконалити проект реконструкції площі.
Нагадаємо, що на місці «Кульбаби» планують облаштувати сухий фонтан.
Роботи повинні були закінчити за 5 місяців. Втім після демонтажу
металевої скульптури підрядники натрапили на археологічні знахідки.
Під час реконструкції фонтану "Кульбаба", що на площі Галицькій у Львові, будівельники виявили давні мури. За припущенням архітекторів кафедри реставрації НУ "Львівська Політехніка", очевидно, це фундаменти давнього костелу Воздвиження Чесного Хреста. Будівельні роботи на місці знахідки призупинені і нині там працюють археологи, повідомляє Рятівна Археологічна Служба.
«Ще перед
початком будівельних робіт, ми неодноразово бачились з замовниками і
проектантами на нарадах, і я особисто наголошував на потребі археологічного
нагляду при проведенні робіт. Адже йдеться про центральну частину міста –
територію, де дуже цікавий і насичений культурний шар. На жаль, це
проігнорували. Нас покликали терміново почати роботи лише в п’ятницю, коли,
після зняття верхнього шару, наштовхнулись на давні мурування», – розповів
директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.
За словами
молодшого наукового співробітника РАС Остапа Лазурка, археологам потрібно
кілька днів, аби розкрити більшу площу виявленого муру, точніше його датувати
та підтвердити гіпотезу про приналежність до храму. Якщо здогад архітекторів
правильний, йдеться про костел Воздвиження Чесного Хреста, що був споруджений
навпроти Галицької брами до міста. Його побудували у 1530-х роках, а розібрали
наприкінці XVIII ст разом з міськими укріпленнями. Площа
Галицька, де виявили мури, історично сформувалась на території частини
колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських
укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення “Під
сторожею”. Два лани з цією назвою, навпроти Галицької брами, згадуються у
королівському привілеї ще 1386 р.
У 2007 році
на площі частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги.
Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема,
дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги
XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII –
пер. пол. XIX ст.
ПОМІ-ТУР - подорожуй яскраво!
ПОМІ-ТУР - Instagram 
