Десять таємничих левів Львова

«Місто левів» часто називають Львів. І недарма, адже «королів звірів» у місті понад чотири тисячі. Кожен – зі своєю історією та при значенням. Раніше лев не вважався для Галичини екзотичною твариною. Цей звір давніше водився на наших теренах, і став символом військової доблесті.

Від найдавніших часів лев, цар звірів, став найпоширенішим символом та уособленням вогненної сили й чутливості. З огляду на це його зображали сторожем біля входу до палаців, гробівців, на амулетах.

Леви, які охороняють міську ратушу

Кам’яні леви біля головного входу до міської ратуші стали певним чином символом міста. У 1880 р. на честь приїзду до Львова цісаря Франца-Йозефа брама ратуші була декорована портиком з алегоричними фігурами Гостинності, Мужності та Патріотизму різця Л. Марконі; по обидва боки брами поставлено кам’яних левів роботи Тадеуша Баронча.

В 1939-40 роках нових левів за зразком скульптур Т. Баронча вирізьбив молодий український скульптор Євген Дзиндра, учень Юзефа Стажинського.

пл. Ринок, 1

Найбільшої переробки вимагали герби Львова, розташовані на щитах, що їх тримають леви, отже після закінчення ІІ Світової війни, у 1946 р. скульптор знову доопрацьовував головних львівських левів. Наступного разу Євген Дзиндра реставрував та переробляв кам’яних левів 1981-82 рр.

Через кілька років після смерті скульптора (1983) Львівська міська рада прийняла рішення про зміну міського герба, його було затверджено 1990 р. Отже було вирішено залишити скульптури левів роботи Є. Дзиндри, герби на щитах переробив зять Є. Дзиндри, скульптор Петро Дзиндра.

Адреса: пл. Ринок, 1

Венеціанський лев із крилами

пл. Ринок, 14

Кам’яниця Массарівська, або Венеціанська. Будинок збудував архітектор Павло Щасливий в 1589 році на замовлення венеційського консула і купця Антоніо Массарі. Історію цього будинку зберігає крилатий лев над вхідним порталом – герб Венеції.

Адреса: пл. Ринок, 14  
«Лев’ячий» будинок

пр. Свободи, 11

Майже сотня левів розмістились на стінах будинку на проспекті Свободи. Він є найбагатший на царів звірів будинок у місті. Загалом по проспекту нараховується більше  200 зображень левів.

Адреса: пр. Свободи, 11

Леви з кам’яниці на Лисенка

вул. Лисенка, 6

Колишню чиншову кам’яницю по вулиці Лисенка прикрашають символи міста, розташовані між вікнами будинку ззовні. Збудовано приміщення у 1890-х роках за проектом Мавриция Зильберштайна. Співавтор будинку — архітектор Анджей Ґоломб.

Адреса: вул. Лисенка, 6

Леви, що бережуть спокій містян

Львівські лавочки

Лавочки у центральній частині місті прикрашені крилатими левами. Розташовані вони на проспекті Свободи, площі Ринок та прилеглих вуличках. Дерев’яні конструкції доповнюють металеві поручні у формі левів. Царі звірів сумлінно охороняють туристів та жителів міста, які присіли відпочити і помилуватись красою навколишніх будинків.

Леви з-під балкону кам’яниці Якубшольцівської

пл. Ринок, 25

Кам’яниця Якубшольцівська споруджена у другій половині XVI ст., належала Якубу Шольцу. Двір мав арки, над якими нависали балкони (кам’яні консолі втрачені у 2000 р. під час перебудови). У 1759-1766 рр. будинок належав українському граверу і друкареві І. Филиповичу, авторові перших українських екслібрисів. Зовнішній вцілілій балкон, ніби, підтримують знизу леви.

Адреса: пл. Ринок, 25

Леви з кам’яниці з афоризмами

Це одна з найкращих пам’яток львівської житлової архітектури епохи Ренесансу. Будівлю спорудив львівський райця і доктор медицини Павло Домінік Гепнер. Він поселився у приміщенні 1610 року. Відтоді будинок називали Гепнерівським, Докторівським та Домініківським або «Кам’яниця з афоризмами».

пл. Ринок, 28

Уся будівля над вікнами «всипана» латинськими прислів’ями: «Quis dives? Qui nil cupiat quis pauper? Avarus» («Хто ж багач? Хто не має жадань. А хто вбогий? Захланний». Фраза з твору пізньолатинського поета Авзонія), «Nunquam discrepat utile a decoro» («Ніколи не дисонує корисне з красивим». Фраза з твору Авзонія), та ін.

Адреса: пл. Ринок, 28

Суворі леви Мазанчівської кам’яниці

пл. Ринок, 31

Збудована в XVI ст., наприкінці XIX ст. вона перейшла у власність Бачевських — найбільших у Львові виробників горілки. Будинок впадає у вічі своїм незвичним виглядом. А дістав він його після реставрації 1923 р., здійсненої архітектором Б. Віктором і скульптором 3. Курчинським у стилі стилізовано-декоративного модерну. Леви із суворим виглядом спостерігають з-під балкону на чисельних прохожих на площі Ринок.

Адреса: пл. Ринок, 31

Охоронці Порохової вежі

З декількох десятків потужних львівських оборонних веж, брам і бастей до нашого часу збереглася лише одна – Порохова вежа. Її збудували з каміння старого Міського арсеналу. Це була найпотужніша вежа, бо з цього боку під мурами міста часто з’являлися загарбники зі Сходу. Вежа стоїть на оборонних земляних валах, які залишилися із давніх часів, а двісті років тому на них облаштували парк, який назвали Губернаторськими валами, бо неподалік розмістилася резиденція австрійського намісника Галичини.

вул. Підвальна, 4

Порохова вежа слугувала не лише для оборони міста. Львів був торговельним центром, де все підпорядковувалося отриманню зиску від торгівлі. Тому у нетривалі мирні часи за відсутності ворожої загрози вежу використовували як склад зерна. Від кінця 50-х років минулого століття у вежі розмістили будинок архітектора. Тут часто відбуваються культурно-мистецькі події.

Хоча вежа ззовні виглядає досить об’ємною, проте приміщення всередині досить маленькі: адже товщина стін сягає майже трьох метрів. Вхід до вежі охороняють два леви з білого мармуру XIX століття, які серед кам’яних левів у Львові відзначаються найбільшою мистецькою вартістю.

Адреса: вул. Підвальна, 4

Леви з фасаду на Руській

вул. Руська, 8

Будинок споруджений у 1740 р. на місці більш раннього. Фасад був у цей же час оздоблений рельєфами зі зображеннями символів торгівлі. На першому поверсі зберігся портал XVI ст. серед них, зокрема дельфіни – символ успішної торгівлі,  а також два лева.
Адреса: вул. Руська, 8

Джерело: То Є Львів

Читати далі

Коли, хто і де заснував місто Львів?

Львів – місто–феномен, місто, яке направду вражає. І як виявляється, не відразу відкриває свої таємниці.  Вже наче здавна має свою відповідь для львів’ян питання про заснування Львова, оскільки існує уставлена думка, що місто засновано у ХІІІ ст., а саме, перша згадка датується 1256 роком. Це по-перше. По-друге ж, засновником вважається король Данило Романович. І ці факти з історії міста фактично не піддаються критиці, оскільки здавна осіли як в шкільних підручниках, так і в свідомості львів’ян. Проте – чи так це насправді?

На сьогодні ці тези піддаються критиці. Наскільки ця критика має підґрунтя? Ми спробуємо розібратись.

Король Русі Данило Романович

Перше питання, яким слід задатись, це – коли ?

Фактично, чіткої дати заснування Львова не існує. Як бачимо, існує літописна згадка про Львів, яка датується згаданим 1256 роком. У літописі йдеться про величезну пожежу яка сталась у місті Холмі, пожежа була настільки великою, що її було видно навіть за багато кілометрів, а саме у Львові.

Проте у 2010 р львівський історик Іван Паславський зробив доволі цікаве та інтригуюче відкриття. Вчений виявив французький стародрук, у якому містилась суперечлива щодо загальноприйнятої версія заснування міста. А саме – йшлось про те, що Львів було засновано задовго до першої літописної згадки. У згаданому джерелі йшлось про 1240 рік, що на п’ятнадцять років раніше ніж прийнята дата від якої відштовхуються усі річниці святкування дня народження міста.

На думку вченого, автор згаданого стародруку, французький історик XVII-XVIII ст. Мішель Лє Кієн, є особою авторитетною, а отже джерело вартує, щонайменше, пильної уваги. А, отже, дата заснування Львова може бути дещо давнішою, аніж прийнято вважати. Одне із джерел, про яке йтиметься нижче, пропонує іншу дату – 1245 р. Говорячи про першу дату, 1240 р, то, скоріш за все, сину Данила, Левові, тоді було від 12 до 15 років. Проте цей вік, насправді, у ті часи, за словами Івана Паславського, вже був фактичним повноліттям. «Тому морально і фізично він міг заснувати місто Львів», – зазначив історик.

Адже через п’ять років, у 1245 р., Лев братиме повноцінну участь у битві під Перемишлем на боці свого батька короля Данила, проти його ж племінника Ростислава та угорського війська.

Напрошується очевидний висновок: дату першої літописної згадки Львова за 1256 р. ніякими чином не можна вважати точкою відліку в історії міста, адже до цього часу Львів мусив відбутись як місто, яке було доволі значним, щоб бути згаданим в літописі, крім того, такі згадки були, як бачимо, й напередодні усталеної дати. Крім того, ця дата – писемна згадка про Львів, яка свідчить хіба одне: місто вже існувало.

Друге питання, на яке слід знайти відповідь – ким було засновано Львів?

Частково цього ми вже торкнулись, розглядаючи проблему датування. І сюди, знову ж, варто залучити згадану французьку хроніку. Адже у ній йдеться і про засновника міста, проте, зовсім не про того засновника, якого ми звикли вважати таким. Власне, хроніка називає засновником міста князя Лева Даниловича. Хоча, згідно традиції, яка міцно увійшла в масову свідомість, вважається, що король Данило заснував місто, за що і стоїть йому в місті чудовий пам’ятник.

Проте не тільки це, згадане нами французьке джерело, свідчить про причетність саме Лева до заснування Львова.

Портрет короля Лева Даниловича, авторства Луки Долинського

 Відомий львівський історик Леонтій Войтович, задаючись питанням місця розташування столиці князя Лева, досить обґрунтовано довів, що Львів було засновано саме останнім.

Вчений наводить низку джерел, які розповідають про внутрішньодержавну діяльність Лева Даниловича. За свідченнями анонімного каталонського географа XІV ст. «з Польщею межує королівство Лева, столицею його є місто Лева».  Російський мандрівник Ф. Глінка у 1805 р. бачив львівську університетську бібліотеку і у своїх спогадах занотував, що місто було засновано у 1245 р. князем Левом, який був одружений із сестрою угорського короля Белли. На галицькій брамі, як свідчать досліджені істориком джерела, був напис «князь Лев поклав мені підвалини, нащадки дали імя Леонтополіс».

Ключовим аргументом на користь гіпотези про заснування Львова саме князем Левом є те, що у ХІІІ ст. місто знаходилось на межі Перемишльського та Белзького князівств, які належали Леву. І, як наголошує Леонтій Войтович, немає прямих джерел, які б безпосередньо свідчили, що Львів був заснований королем Данилом, відтак заснування міста його сином Левом видається більш вірогідним.

Доволі цікавим є також, як не дивно, питання – де був заснований Львів ?

Здавалось би, що тут дивного? Львів засновано на місці Львова, адже є навіть історичний центр міста із ратушою і, навіть, із залишками давніх мурів. Проте, і тут теж не все так просто.

Панорама Львова Абрагама Гоґенберґа/Ауреліо Пассаротті, 1617-1618

На початку минулого століття, на підставі згаданої літописної згадки, тодішній львівський історик Ісидор Шараневич припустив, що середньовічний Львів був заснований зовсім не там, де перебував в подальшому. Вчений стверджував, що, найімовірніше, місце, звідки львів’яни могли спостерігати пожежу Хома, це були так звані Чортові (Чотові) скелі, неподалік від сучасних сіл Винники і Лисиничі. Ці скелі недарма колись називались «Чотовими», адже там знаходились чоти (сторожові застави) воїнів, котрі повинні були вистерігати ворога. Логічно, що первинне місто, з оборонних міркувань, могло організуватись навколо такого чотового місця.

Ісидор Шараневич

Підтвердження цієї думки знайшлись майже через століття, в ході Львівської обласної археологічної експедиція Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України у 1973 році, яка виявила в районі скель рештки матеріальної культури часів короля Данила та його сина Лева.

Чортова (Чатова) скеля в околицях Винник

Історик Людвік Зелінський, який у XIX ст. досліджував цю територію, у журналі “Львовянин” писав, що натрапив на руїни якогось поганського замку, датованого VIII ст., коли у скелях робили оборонні споруди. Таке твердження також видається цікавим, адже місто могло виникнути на місці давнішого і меншого поселення або замку.

Чортова (Чатова) скеля в околицях Винник

Варто зазначити, що Чортові скелі були набагато більшими, а ніж зараз, оскільки довгий час руйнувались стихійно, оскільки складаються із пісковика, та використовувались у якості будівельного матеріалу.

Чортова (Чатова) скеля в околицях Винник

З огляду на сказане, ми не можемо стверджувати, що знаємо єдині і достеменні місце і час заснування Львова, але бачимо, що не все так однозначно щодо його історичних коренів. В кожному разі, цей клубок питань «хто, де і коли» залишається дискусійним, а, тим часом, Львів так і не має пам’ятника на честь короля Лева, свого найвірогіднішого засновника.

Микола КОЗАК

Джерело

Читати далі