Трамваї повернуться на площу Двірцеву у Львові восени

До кінця листопада гості й жителі Львова вже зможуть під’їхати трамваєм фактично до входу у вокзал.

Про це, як повідомили у вівторок, 6 серпня, у Львівській міськраді, розповів міський голова Львова Андрій Садовий, який також зазначив: «Сьогодні в мене оптимізму набагато більше, ніж коли ми виїжджали сюди минулого місяця».

Андрій Садовий також розповів: «Зараз в роботі також є проект реконструкції вулиці Чернівецької. Як ви знаєте, в минулому році ми зробили повністю трамвайну колію, а саму дорогу зараз робить наш інститут. Тому, можливо, спробуємо зробити одну частину вулиці Чернівецької. Чому одну – тому що наступного року ще треба робити паркінг. Для того, щоб будувати паркінг, має заїжджати важка техніка. Ми не хотіли би зробити роботу, а щоб потім вона була знищена».

«Тому площа, нормальний під’їзд трамваями, одна полоса вул. Чернівецької, стоянка для громадського транспорту, для автобусів, і також тут зможуть паркуватись автобуси, які будуть робити міжнародне сполучення. Ну, і плюс має бути фонтан», – повідомив також міський голова Львова.

Джерело

Читати далі

Жовківська Рогатка, або фабрика спиртових виробів та підсолоджених трунків

Львів’яни давно та не безпідставно пишаються архітектурою рідного міста. Проте не тільки центр Львова, але і його околиці заслуговують на увагу. Адже і на рогатках, і в індустріальних районах міста, при бажанні, можна знайти багато цікавого.

Рогаток у Львові було декілька – фактично на кожній основній дорозі була брама або шлагбаум, на якому брали мито з товарів, які ввозили до міста. Таке собі своєрідне місце зустрічі міста та більш вільного передмістя. Тут можна було недорого придбати товари, оскільки вони не оподатковувались акцизом.

Найбільш відомою серед них, напевне, є Жовківська Рогатка. До 1931 року тут проходила межа між містом та селом Знесіння. На розвилці сучасних вулиць Б.Хмельницького та Волинської в’їзд у місто закривав шлагбаум, де, власне, і збирали акцизне мито.

Жовківська Рогатка у Львові, фото початку ХХ століття

Саме тут, по вул. Б.Хмельницького 124, розташована унікальна архітектурна споруда у вигляді замку – «Фабрика повидла». Назва фабрики з’явилася відносно недавно, десь у 2000-х роках, і хоча повидла тут ніколи не варили, прижилася та використовується до сьогодні.

«Фабрика повидла» або фабрика спиртових виробів та підсолоджених трунків «Й. Корнік і син», фото вчора (28.07.2019)

Минуле будівлі фабрики достеменно не відомо. Існують припущення про перші забудови з XVII-XVIII століть, про що свідчить фундамент будівлі. Хоча відомий львовознавець Ігор Мельник у своїй праці “Довкола Високого Замку шляхами і вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова” зазначає, що неоготична вежа, яка нагадує середньовічний замок була збудована на початку ХХ ст. для фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків «Й. Корнік і син».

«Фабрика повидла» або фабрика спиртових виробів та підсолоджених трунків «Й. Корнік і син»

Споруда складається з двох поверхів, підвалу та чотириповерхової вежі. З боку міста вежа має глуху обшарпану стіну, а усе її «лицарське» оздоблення повернуто в бік гостинця.

З початку радянського періоду у Львові фабрика працювала як консервний завод, а згодом у фабричних приміщеннях розташували винзавод тресту «Укрголоввино», куди привозили цистернами для розливу у пляшки вино з Алжиру та Молдови.

«Фабрика повидла» або фабрика спиртових виробів та підсолоджених трунків «Й. Корнік і син»

У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази № 1, а у 90-х роках ХХ ст. фабрика припинила роботу.

«Фабрика повидла» або фабрика спиртових виробів та підсолоджених трунків «Й. Корнік і син»

З 2009 р. приміщення фабрики використовують для проведення різних мистецьких фестивалів.

У 2015 році Фабрику повидла придбав австрійський меценат Гаральд Біндер. Він запланував створити тут некомерційний культурний простір, в якому експонуватимуть сучасне мистецтво, облаштують мистецьку резиденцію-майстерню, кафе, а також дворик зі сценою, де проводитимуть кінопокази та концерти.

 

29 грудня 2018 року Львівська міська рада погодила реконструкцію Фабрики повидла.

Комплекс Фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків «Кронік і син» звели наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Зараз фабрика є пам’яткою архітектури місцевого значення. З кінця 2000-х приміщення почали використовувати художники.

Візуалізація

Торцеву прибудову 1930-х років планують перебудувати (кубічний об’єм на фото внизу). Натомість центральну будівлю і вежу реставрують. Прибудови не мають перевищувати 23,6 метра.

Візуалізація

Джерело 1

Джерело 2

Читати далі

Львівська ратуша якої ми не побачимо. Чотири проекти 1908 року

Львівська ратуша, найголовніша будівля Львова та осередок міської влади, прикрашає площу Ринок від XIV сторіччя. Проте, будівля магістрату, яку маємо змогу бачити сьогодні, постала у серці міста Лева лише 1835 року; історія її попередниць є тривалою, уславленою та …сумною, сьогодні маємо лише згадки про них…  На зламі XIX-XX століть лихоманка перебудов та новацій не оминула і цієї стратегічної споруди. Ще перед I Світовою війною львів’яни мали усі шанси побачити зовсім іншу, оновлену ратушу…

Проект реконструкції ратуші у Львові. Архітектор Сильвестр Паздерський. 1908 рік

Нинішня будівля ратуші, знана та улюблена городянами, — фактично четверта за всю історію Львова. Зараз вона тішить око, але коли її тільки побудували у стилі казенного віденського (австрійського) класицизму, тодішні львів’яни, які бaчили і пам’ятали її прекрасну ренесансну попередницю, називали цю ратушу “потворним чотирикутником з комином”…

Проект львівської ратуші Йозефа Гандзелевича. 1908 рік

Вперше про реконструкцію головної споруди міста заговорили невдовзі після її спорудження. Вежа ратуші мала завершення у вигляді купола. Але 1 листопада 1848 року “весна народів” прийшла до Львова, спалахнуло повстання. Ремісники і студенти захопили Ринок, спорудили тут барикади. За наказом генерала Гамерштейна, почалося бомбардування міста — з гармат і бойовими ракетами. Одна з ракет влучила у вежу ратуші. Вона загорілася. Спалахнув і провалився всередину купол… Ремонт тривав до 1851 року, проте, новий вигляд не давав спокою багатьом, видаючись “куцим, надто бюрократичним, потворним”…

Проект перебудови будівлі магстрату у Львові Романа Бандурського. 1908 рік

Наприкінці XIX століття вже сам магістрат Львова вирішив розпочати реконструкцію своєї резиденції. У 1897 році було оголошено конкурс на проект реконструкції. Умови конкурсу передбачали добудову з північної сторони нового залу засідань і організацію другого головного входу, відповідну акцентацію його зовні, багатше оздобленя всіх фасадів, перебудову вежі, докорін­ний ремонт і нове оздоблення інтер’єрів… На всі ці роботи міська рада призначила 250.000 австрій­ських крон. 

Бічний фасад проекту ратуші архітекторів Стриєнського та Манчинського. 1908 рік

Одноголосно першу нагороду присудили талановитому Альфреду Захаревичу (сину Ю. Захаревича). Майже однакову кількість голосів дістали два інші проекти – Адольфа Каменобродського і тоді ще маловідомого у Льво­ві краківського архітектора Яна Сас Зубжицького…

Але до реалізації проекту так ніколи і не дійшло… Чому так сталося, можна тільки припускати.  Конкурс відбувся у кінці 1897 року, підсумки були підведені весною 1898, практично у переломний момент у львівській архітектурі. На зламі століть, у Львові, на зміну „неостилям” прийшов і запанував новий напрям — сецесія… Новий  конкурс був оголошений тільки у 1903 році.

Головний фасад проекту ратуші архітекторів Стриєнського та Манчинського. 1908 рік

Було створено низку проектів перебудови ратуші, участь у яких брали відомі архітектори імперії, але жоден з них не був реалізований – до Львова прийшла нова біда – I Світова війна…

Джерело

Читати далі

У Львові планують реконструювати трамвайні колії на Княгині Ольги

Почати реалізацію проекту планують із наступного року за наявності фінансування.

У Львові планують реконструювати трамвайні колії на вулиці Княгині Ольги, аби по них могли їздити і трамваї, і автобуси. Про це під час брифінгу повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

За його словами, виконком міськради має надати ЛКП «Львівавтодор» функції замовника для реконструкції трамвайних колій, після чого можна буде приступити до розробки проектно-кошторисної документації.

«По вул. Княгині Ольги ліва та права полоси будуть для машин, а посередині буде їздити громадський транспорт», — сказав Андрій Садовий.

Почати реалізацію проекту планують із наступного року за наявності фінансування та враховуючи вже розпочаті ремонти. Трамвай на Княгині Ольги курсує виділеною смугою та шляхопроводом, який збудували у 80-х роках минулого століття.

Джерело

Читати далі

Тривають активні ремонтні роботи у парках Львова

У парку 700-річчя на цей час іде перерахунок проектно-кошторисної документації, тому що там є проблеми з водовідведенням.

 Парки Львова оновлюють. Як повідомив заступник директора департаменту містобудування з питань екології та природних ресурсів Володимир Данилюк, зараз тривають активні ремонтні роботи у парках Львова. Зокрема, оновлюють прогулянкові доріжки, лавки, смітники, дитячі майданчики у Личаківському парку та парку Івана Павла ІІ. Про це Depo.Львів повідомили у Львівській міській раді.

"Зараз тривають ремонтні роботи у Личаківському парку та парку Івана Павла ІІ, ми оновлюємо там прогулянкові доріжки, лавки, смітники, дитячі майданчики. Тобто це іде повністю реконструкція парку, його капітальний ремонт.

Додатково ми також плануємо реконструювати інші парки міста.

У парку 700-річчя на цей час іде перерахунок проектно-кошторисної документації, тому що там є проблеми з водовідведенням. Ми провели спільну нараду з проектантами, зараз коригується проект. Вартість ремонту 1 млн.950 тис.

Щодо Замарстинівського парку, то проектно-кошторисна документація перебуває на експертизі, зараз повторно буде оголошено тендер.

У Горіховому гаю будемо проводити поточний ремонт центральної доріжки.

Зауважу, також ми уклали договір на проведення ремонтних робіт у парку "Залізна вода", але документи є на розгляді у Києві, чекаємо погодження і плануємо там зробити нове освітлення від вул. Стуса до вул. Тернопільської", — розповів Володимир Данилюк, заступник директора департаменту містобудування з питань екології та природних ресурсів.

Нагадаємо, загальна площа міських парків — 1137,55 га, у тому числі об’єктів природно-заповідного фонду — 632,95 га. Це 22 парки та лісопарки Львова.

Львівська міська рада просить мешканців міста та гостей берегти вуличні меблі і не знищувати лавки та урни.

 Джерело: DepoЛьвів

Читати далі

Стало відомо, яким буде оновлений фонтан перед львівською оперою (фото)

Сухий фонтан

Архітектурна студія 33BY Architecture розробила проєкт реконструкції фонтана перед Львівським оперним театром.

На місці планують зробити сухий фонтан, який у холодну пору вимикатимуть, а територію перетворять на пішохідну зону. У студії кажуть, що цей простір можна використати для встановлення новорічної ялинки або сцени для міських заходів.

Площу перед театром хочуть очистити від атракціонів і МАФів. Натомість встановлять лавки, вбудовані у парапети зелених зон з розетками для зарядки.

На площі з’явиться безкоштовний Wi-Fi з онлайн-бібліотекою, інформаційні бокси та парковки для велосипедів.

Мініметеостанція буде регулювати напір і висоту струменя фонтана залежно від погоди та сили вітру.

Автори проєкту планують завершити реконструкцію фонтана до 2020 року.

Джерело: The Village

Читати далі