Львів, якого не повернеш. Як Полтва підземною стала

Львівська річка Полтва з численними притоками вільно протікала нинішніми вулицями міста до середини XIX ст. Однак більшість стічних вод в межах міста випускалися до річки, яка з часом перетворилася на відкритий каналізаційний колектор…

Роботи по засклепінню Полтви на нинішній площі А.Міцкевича. Фото 1880-х років

Доки середмістя оточували мури проблема не була такою актуальною. У 1878 році львівський цивільний інженер Людвік Радванський подорожував по Німеччині, де мав можливість ознайомитися з досвідом будови каналізації кількох німецьких міст.

Перекриття Полтви в районі майбутнього зведення Львівської Опери. Фото 1880-х років

Відомий інженер був противником використання Полтви для відведення стічних вод та фекалій, пропонуючи закладення колекторів на обох її берегах.

Роботи із засклепіння Полтви на околицях міста. Фото 1913 року

Виходячи з фінансового стану міста у другій половині XIX ст., відсутності домових водопроводів, нещільної забудови передмість, автор проекту висловився за впровадження у Львові роздільної системи каналізації. Але міська Рада і магістрат вирішили провести перекриття ріки із подальшим засклепінням…

Паровий бетонозмішувач, що використовували при будівництві колектора. Фото 1913 року

Першим кроком грандіозного проекту, здійсненим 1879 року під керівництвом будівничого Флоріана Ундерки, було перекриття річки Полтви на двох відрізках – поблизу нинішнього театру Марії Заньковецької та на проспекті Шевченка.

На будівництві колектора. Фото 1913 року

Лише у 1885 році, після кількарічних підготовчих робіт, було засклеплено перші ділянки на вулиці Академічній (нині-проспект Т.Шевченка). Для здійснення цього додатково було перекрито притоковий потік Пасіка на нинішніх вулицях Фредра та Саксаганського.

Керівництво другого етапу засклепіння Полтви. Фото 1913 року

Роботи по перекриттю Полтви продовжились у 1887 р. на відрізку від перекритої частини на Марійській площі (нині- площа Міцкевича) до площі Ґолуховських (сучаснаТоргова). Роботами першого етапу керував талановитий інженер Вацлав Ібіанський.

Засклепіння Полтви у районі нин. пр-ту Чорновола. Фото 1921 року

Під час проведення робіт у річищі Полтви знайдено багато людських кісток; цих німих свідків облог захоронено 7 вересня 1887 року на Стрийському цвинтарі (зараз – верхня частина Парку культури).

Прокладання колектору під мостом на нинішньому пр-ті Чорновола. Фото першої пол. 1920-х років

Перший етап засклепіння львівської Полтви було завершено у 1890 році – було закрито русло Полтви в районі площі Зернової і перекрито річку дубовими плахами на площі Різні… До 1895 року було перекрито 837 метрів Полтви та понад півкілометра потоку Пасіки.

Роботи по засклепінню Полтви на нин. пр-ті Чорновола. Фото 1922 року

Другий етап перекриття та засклепіння Полтви розпочався напередодні Першої Світової війни, у 1913 році. Подальші події змусили відкласти сміливі задуми до більш сприятливих часів… Лише у 1921 році місто знову мало можливість продовжити роботи… Ділянка, що підлягала засклепінню, простягалась вздовж нинішнього проспекту В. Чорновола і, за планами, завершувалась на території Замарстинівської гміни.

Інженери на огляді колектору Полтви. Фото 1930-х років

Масштабні роботи безпосередньо на теренах міста було завершено у середині 1920-х років. У подальші роки відбувались лише поодинокі, локальні зміни вже не пов´язані з регуляцією Полтви, річку продовжували каналізувати…

Один із останніх повномасштабних заходів перекриття відкритих потоків на території міста здійснено у 1970-х рр. Тоді під землею опинилися потоки Дикий Рів, Залізна вода та інші загальною довжиною у майже 2 км. Сьогодні практично усі потоки у межах міста протікають під землею.

Джерело