понеділок, 9 вересня 2019 р.

У Львові відзначатимуть День Китаю

Сьогодні, 9 вересня, у Львові проведуть День Китаю, який відвідає надзвичайний і повноважний посол КНР в Україні Ду Вей.

Про це повідомили у Львівській міськраді, де також розповіли: «У межах Дня Китаю  будуть відбуватися заходи, присвячені 70-річчю з дня створення Китайської Народної Республіки. День Китаю проведуть за спільної участі посольства КНР в Україні, Львівської обласної державної адміністрації та Львівської міської ради».

«У День Китаю у Львові відбудеться фотовиставка, присвячену 70-й річниці з дня створення Китайської Народної Республіки, бізнес-форум для представників Китаю «Управління бізнесу в Україні: Юридичні та податкові аспекти» та гала-концерт у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької. На бізнес-форумі «Управління бізнесу в Україні: Юридичні та податкові аспекти» будуть представники різних українських і китайських компаній та представники влад обох країн», – поінформували також у міськраді.

«Фотовиставка досягнень 70-ти років від утворення Китайської Народної Республіки в Україні та «День Китаю у Львові» відбудеться у Палаці Потоцьких. Фотовиставка поділена на три блоки – «історичні дати», «досягнуті завдяки розвитку успіхи» та «співробітництво заради спільного виграшу». Більше, ніж 130 живих та яскравих фотографій продемонструють історичні події та великі досягнення 70-річного періоду від утворення Нового Китаю, проілюструють значні успіхи спільної співпраці Китаю з усім світом. Відвідувачі зможуть повною мірою ознайомитися з величним поступом, ходом розвитку та внутрішньою логікою політики реформ та відкритості, краще зрозуміти ті докорінні зміни у Китаї та їхній вплив на світ, що мають місце після початку реалізації політики реформ та відкритості», – розповіли також у міськраді.

«Під час гала-концерту у Львівській опері виступлять симфонічний оркестр оперної студії Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка (головний диригент – Юрій Бервецький), камерний оркестр «Академія» Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка (диригент – Народний артист України Ігор Пилатюк) та творчий ансамбль китайських студентів в Україні. У програмі концерту – романс «Я люблю тебе, Китай!» та романс «Я і моя Батьківщина», народні пісні Китаю «Ніч у степу» та «Дарую тобі» у виконанні Вей Цзіньдуна – відомого тенора, артиста найвищої категорії державного рівня Китаю, й «На коні» та «Гребінь гори Маньдеерва» – виконавиця Мен Ґень, монгольські народні пісні – «Велика рівнина Хулун-Буіра» та «Монголи» у виконанні Менхеуліцзі, романс Оксани «Місяцю ясний» з опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського та Арію Чіо-Чіо-сан «Un bel di, vedremo» з опери «Мадам Баттерфляй» Пуччіні у виконанні представниці національної меншини Китаю «сібо» й «Карпатська рапсодія» Мирослава Скорика для скрипки з оркестром у виконанні Камерного оркестру «Академія» Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка», – повідомили також у міськраді.

“Буря підняла різне знаряддя і вкинула до ріки корову”, або якими були погодні умови на Львівщині 80 років тому

Ось і йде до закінчення цьогорічне літо впродож якого ми перетерпіли і шаленну спеку і затяжні дощі та зливи. Погода у Львові змінювалася на протилежну у короткі терміни. І багато хто каже, що раніше не було такої спекоти чи таких погодніх змін. Але, трапилося нам до рук декілька заміток у щоденній газеті “Українські вісти” про те, якою була погода у Львові та області у 1936 р.

"Українські вісти" від 30 липня 1936 р.
“Українські вісти”, липень 1936 р.
Замітки про погоду та її наслідки друкувалися здебільшого на останній сторінці газети. Найбільш спекотним та буревійним місяцем літа 1936 року виявився липень. (тексти, як завжди, подаємо оригінальними)

Небувалі спеки. Від двох днів панує у Львові ненотована досі спека. Вчора , 28 го (липня – ред.) в год. 9-тій рано було вже 48 степ, сьогодні в год. 10 тій – 46 степ. Цельзія.

Вулиці здебільша пусті. Мужчини ходять без маринарок. Найкращі інтереси роблять фабрики содової води. В місті багато випадків соняшного удару.

Небувалі спеки.
“Українські вісти”, липень 1936 р.

Над Сокальщиною  дня  4 цього місяця перелетіла страшна буря. В селі Шарпанцях й Стенятині буря підняла різне знаряддя і вкинула до ріки корову,  по сінокосах вода несла копиці сіна. В перетоках падав град величини волоського оріха. Шкоди значні.

Грім у Винниках . Вчора, десь побіля 11-ої години в ночі перейшла над Винниками к. Львова страшна буря з громами. Грім вдарив будинки Ф. Скремети, від якого згоріла частина господарських будинків.

Винники, 1905-1914рр.
Винники, 1905-1914рр.

Градова туча в Комарні. Комарно 13.7 (Вл. телєф. УВ). Вчора, в неділю 13 липня цр. над Комарном і околицею пройшла градова туча. Град, величини голубиних яєць сильно вибив доспіле збіжжя. Шкоди, повсталі із градобою значні.

Від спеки та ураганів потерпала не тільки Львівщина, але й наші найближчі сусіди.
Станиславів 8. VІІІ.  Внаслідок сильної спеки, що навістила край, збожеволів робітник Олекса Білун. Його окутали кафтаном безпеки й відвезли до лічниці.

Станиславів (сучасний Івано-Франківськ), 1937 р.
Станиславів (сучасний Івано-Франківськ), 1937 р.

Гураґан над Гуцульщиною. Над Гуцульщиною,особливо в околицях Микуличина пролетіла страшна буря, яка понищила багато дерев, збіжжя та поперевертала телєґрафічні стовпи. Сила вітру була така велика, що в селянина Ласовського ця буря перекинула дах на 100 метрів від хати. Дерева, які ломились від вітру, впали на візника Гайслєра і придавили його.

Страшна буря над Волинню. Нас повідомляють, що над частиною Волині, головно над здолбунівським повітом перелетіла страшна буря. В селах Милятин, Буруни і Підчапки буря знищила 24 будинки і понад 1000 гектарів збіжжя. Численні селяни стоять просто перед загрозою голоду й нужди.

ЛУЦЬК. У вівторок на Волині  велика спека. Цього дня занотувала влада на території волинського воєводства 10 випадків утоплення  осіб під час купелі.

Луцька пристань, 1930-і роки. Архів NAC.
Луцька пристань, 1930-і роки. Архів NAC.

Проте, треба зауважити, що неприятливі погодні умови літа 1936 року панували і у інших країнах.

В селі Верташ, в Югославії селянин Ціріц працював на полі в велику спеку цілий день без капелюха. Під вечір він дістав соняшний удар і збожеволів. Кинувся з ножем на жінку й поранив її тим ножем; відтак цей селянин  покалічив ножем 8 штук свиней, які були на подвірю. Коли його  хотіли зловити, він вибіг на вулицю і ранив ножем трьох селян. Аж , коли надбігла поліція,  його зв’язали і відвезли до лічниці.

Страшна буря над Литвою. З Ковна прийшли вісти, що над північною Литвою пролетіла страшна  буря, яка зруйнувала 300 домів і знищила всі засіви в 30-ьох селах. Згинуло кілька осіб і багато живого  інвентаря.

Але найбільше від спеки, за публікаціями в “Українських вістях”  потерпали Сполучені Штати Америки.

Наслідки посухи в Америці. "Українські вісти", липень 1936 р.
Наслідки посухи в Америці. “Українські вісти”, липень 1936 р. Підпис під фото: “Жахлива спека й посуха в Америці довела чимало купців до руїни. На світлині бачимо крамницю, що її ліцитують”

НЮЙОРК. ПАТ. Наслідком спеки, померло тут 50 осіб. През. Рузвелт обіцяв 170 тис. долярів підмоги для околиць знищених посухою.

Шалені спеки в Америці. У західних стейтах  Злуч. Держав доходить спеки до 50 степенів Цельзія. Посуха знищила цілковито врожай у стейті Дакота й Мінесота. Втрати поверх 300 мільйонів долярів. На вулиці топиться від горяча асфальт.

У північній Дакоті вигинули через спеки цілі стада худоби. 200 000 фермерських родин опинилося в нужді й потребують негайної допомоги.

3400 жертв спеки.  НюЙорк 16.7. (ПАТ). Сильні бурі відсвіжили атмосферу в околицях знищених спекою.Загальне число померших внаслідок спеки вносить 3400 осіб. Втрати в урожаях обраховують на поверх 1 мільярд долярів.

Бюро Головної Торговельної Аґентури "Маслосоюз", Львів, вул. Костюшка ч.1 а. 1927 р.
Бюро Головної Торговельної Аґентури “Маслосоюз”, Львів, вул. Костюшка ч.1 а. 1927 р.
Поряд із публікаціями про надзвичайну спеку у Львові та околицях у газеті друкували рекламу українського “Маслосоюзу”, яка радила, що краще зужити аби врятуватися за таких несприятливих умов.

“Підчас пануючої спеки найкращим засобом на прохолоду є пастеризоване й заквашуване молоко «Маслосоюзу». Це молоко позбавлене всяких хороботворчих бакетрій, а натомісць защеплене чистими культурами молочного квашення, які, як відомо, впливають додатно на здоровля. Молоко «Маслосоюзу» є дешевше, є притому дуже відживне в порівнанні з іншими прохолоджуючими  середниками”.

Софія ЛЕГІН
Джерело

понеділок, 2 вересня 2019 р.

Львів, якого вже нема. Церква святого Духа, знищена німцями

У 1722-1728 роках за кошти княгині Теофілі Вишневецької (Teofilia z Liszczyńskich Wiśniowiecka) у південно-західній околиці міста збудували монастир домініканок і костел Св. Катерини Сієнської. У 1783 році цісар Йозеф II для освіти та виховання греко-католицького духівництва для українців Австрії та Угорщини заснував у Львові Духовну семінарію.
Гравюра ХІХ ст.
Гравюра ХІХ ст.

1920-1928
1920-1928
Будівлю монастиря передали Руській греко-католицькій духовній семінарії, а семінарська церква (колишній костел) отримала присвяту Св. Духові. П’ятиярусний іконостас і вівтар розписав відомий львівський живописець Лука Долинський, різьбу виконав сницар Іван Щуровський.
1930
1930
У 1888-1890 роках архітектор Сильвестр Гавришкевич спорудив новий семінарський будинок, використовуючи частину монастирського саду, у другій його частині було споруджено Головну пошту. У фронтальну стіну вежі церкви Св. Духа була вмурована таблиця з написом “Istructioni Cleri Religiones Firmamento vovit Iosephus II. Any. Anno MDCCL XXXIII”. На правому боці вежі була вмурована мармурова таблиця, присвячена 100-річчю Маркіяна Шашкевича, який отримав освіту в семінарії.






У 1928 році тут розміщено Богословську академію; розписи у церковній капличці у 1926-1927 роках виконав живописець Петро Холодний.

1941
1941

1950-1955
1950-1955
Церква Св. Духа була знищена попаданням німецької авіабомби (німці цілилися у будівлю Головної пошти) 22 червня 1941 року, залишилася лише струнка триярусна барокова вежа-дзвіниця. Вона була побудована пізніше, ніж церква, вірогідно, наприкінці 1740-х років архітектором Мартином Урбаніком (Marcin Urbanik). У 1987 році із західного боку здійснено прибудову музейних приміщень. Тепер у вежі-дзвіниці розміщено музей “Русалки Дністрової”, відділ Львівської галереї мистецтв.

Ігор Качор. Макет церкви святого Духа
Ігор Качор. Макет церкви святого Духа

DSC_0821
Сучасне фото

26 фото ретротранспорту Львова, що “сопе, як слон-астматик, і бекає, мов недорізаний баран”

Перше авто (фірми “Бенц”) у Львові з’явилося влітку 1897 року. Його власником був нафтовий магнат Казимір Одживольський.

Щоб переконатися, що новинка безпечна для львів’ян, створили спеціальну комісію. Тестували авто на  вулиці Сакраменток (тепер – Туган-Барановського). Під час випробовувань першим легковиком Львова кермував Леопольд Пшемлоцький, який за вказівками комісії то набирав швидкість, то пригальмовував, а то і зовсім зупинявся. Комісію результати випробування задовольнили, відтак у місті розпочалася автомобільна ера.

“Кур’єр Львівський” скептично описував перше авто: “Трясеться, як стара баба у лихоманці, сопе, наче слон-астматик, бекає, мов недорізаний баран… Може, колись і буде хліб із цього борошна, але наразі це лише забавна цяця”.

Перший львівський легковик розвивав швидкість 17-20 км/год. Двигун споживав 20 літрів бензину на 100 км. пробігу, а для охолодження потребував аж 160 літрів води.

Спеціально для фанатів ретротранспорту Державний архів Львівської області поділився старими фотографіями із фондів Львівського воєводського управління.

пʼятниця, 30 серпня 2019 р.

Автобусний маршрут №28 продовжили до АС-2

Автобусний маршрут №28 змінив кінцеву зупинку з вулиці Варшавської на АС-2, що на вул. Богдана Хмельницького. Відповідне рішення ухвалили під час засідання виконкому сьогодні, 30 серпня.

Новий маршрут руху: смт. Рудно (вул. М. Грушевського) – смт. Рудно (вул. Володимира Великого, вул. І. Огієнка, вул. М. Грушевського, вул. С. Наливайка – вул. Героїв Небесної Сотні) – кільцева дорога – вул. Городоцька – пл. Різні – просп. В. Чорновола – вул. В. Липинського – вул. Б. Хмельницького (АС-2) – вул. В. Липинського – просп. В. Чорновола – вул. Городоцька – кільцева дорога – смт. Рудне (вул. Героїв Небесної Сотні, вул. Т. Шевченка, вул. В. Івасюка) – смт. Рудно (вул. М. Грушевського).

Як розповіла речниця АТП-1, що обслуговує маршрут, Ірина Рєвунова, нові схеми руху подали на погодження в поліцію. Попередньо планується, що за новим маршрутом автобуси почнуть курсувати вже з понеділка, 2 вересня. Усього його обслуговуватимуть 10 автобусів.

Додамо, що натомість по вулиці Варшавській курсуватиме автобус №52, новий маршрут якого затвердили на засіданні виконкому два тижні тому. За словами Ірини Рєвунової, він має почати курсувати за новою схемою теж з понеділка.

Нагадаємо, що з березня автобуси №28 курсують зі Львова до Рудного довше. У міськраді планували запустити автобуси великого класу на маршрут №28, а до Старого Рудного – запустити безкоштовний експрес. Утім місцеві мешканці виступили проти такої ініціативи.
17 січня Роман Галичанівський зареєстрував петицію про покращення транспортного сполучення з Рудним. 10 лютого вона набрала необхідну для розгляду міською радою кількість голосів, а 11 березня депутати підтримали її.

Додамо, що міське управління транспорту намагалося домовитись із обласним департаментом дорожнього господарства, транспорту та зв'язку ЛОДА, аби продовжити маршрут №52 до Рудного та збільшити кількість автобусів до 12-15. Утім місту та області домовитись не вдалось. У ЛОДА запропонували продовжити обласний маршрут №156 до Рудного зі збільшенням автобусів до 15 одиниць. Таке рішення виставили на обговорення громадськості.

середа, 28 серпня 2019 р.

У Львові відкриють «Дзвін Пам’яті» як символ скорботи за невинно вбитими українцями

Львів пам’ятає. На Меморіалі жертв політичних репресій комуністичного режиму в Україні, що на Янівському цвинтарі, 31 серпня о 13.00 год. відкриють та освятять архітектурно-скульптурну композицію «Дзвін Пам’яті». Так вшанують тисячі невинно вбитих українців у 1839−1941 роках.

«Меморіал, який є запізнілою даниною тисячам невинно убієнних священиків, монахів та монахинь, робітників, інтелігенції — усім українкам і українцям, яким у червні 1941 року судилось до дна випити криваву чашу московського комуно-більшовицького геноциду на землях Західної України.

За період з 1939 до 1941 років із Західної України було депортовано близько 1,2 млн. осіб. Це були найстрашніші репресії після періоду колективізації в СССР. Радянська влада репресувала в 3−4 рази більше людей, ніж гітлерівський режим у період своєї окупації. Значна частина депортованих, серед них жінок та дітей, загинуло від морозів, хвороб, виснаження й голоду.

Кількість жертв у тюрмах Львова оцінюється приблизно в 4000 осіб. Хоча дані далеко не повні, можна скласти уявлення про масштаби в’язничного терору при відступі більшовиків із Західної України. В юрмах Західної України на початковому етапі війни закатовано орієнтовно 22000 осіб", — повідомили організатори.

Цей захід також доповнять Міжнародною конференцією «Подолання насильства заради миру», яка відбудеться 4 вересня у Львові. Вона буде фундаментом підготовки платформи для доповіді щодо насильства політичних репресій, порушення прав людини в Україні та світі.

Участь в заходах візьмуть представники з 46 країн світу, яких об’єднує Світова федерація українських жіночих організацій.

Пригоди Джакомо Казанови у Львові

За припущеннями, портрет Джакомо Казанови, що приписується пензлю Франческо Нарічі
У 1776 році Львів відвідав Джакомо Казанова. Крім титулу героя-коханця, мав й інші: абата, офіцера, музиканта, дипломата, історика, математика, філософа, мистецтвознавця. А ще Казанова був затятим мандрівником. Будучи у Варшаві, не міг не заїхати до Львова. З історичних документів дізнаємося, що найвідоміший ловелас перебував тут у період так званих львівських контрактів, що відбувалися щороку. У цей час з’їжджалися поміщики з усієї Галичини та з-за кордону й укладали економічні угоди (щось на кшталт теперішнього економічного форуму). Зокрема продавали майно, землю, деколи навіть цілі села.

З його нотаток, які довгий час було заборонено друкувати, оскільки вони вважались непристойними, дізнаємось: «Я прибув до Леополя, що вони називають Лємбергом, через шість днів після виїзду з Варшави, бо на кілька днів затримався в Замостє, у графа Замойського. У Леополі спинився в трактирі, звідки довелося виїхати, аби оселитися в домі славної кастелянші каменецької, великої супротивниці графа Броницького, короля і всієї його партії. Я гостював у неї протягом тижня, втім не можна сказати, щоби для обопільного задоволення, бо вона висловлювалась тільки польською та німецькою мовами».

Кілька днів Казанова мандрував по околицях Львова, зокрема їздив «до Кристианополя (теперішнього Червонограду), де проживав славний воєвода київський Потоцький, який був колись одним із фаворитів імператриці російської Анни Іоанівни. Вельможа усе ще був вродливий, тримав пишний двір. У Кристианополі я обходжував панну воєводшу, яка зовсім не спускалась до вечері, а молилась без перепочинку в своїй кімнаті….».

«У Леополі, – продовжує великий авантюрист, – я тиждень бавився з чарівною панянкою, яка через деякий час спромоглася так приворожити графа Потоцького, що він…одружився з нею».
Хоча висновок Казанови достатньо несподіваний: «Назагал жінки в тих краях не вродливі». Отакої…

До речі, слід зазначити, що «донжуанський» список Казанови не так вже й вражає: 122 жінки за 39 літ, тобто всього по три любовних пригоди на рік!