пʼятниця, 30 серпня 2019 р.

Автобусний маршрут №28 продовжили до АС-2

Автобусний маршрут №28 змінив кінцеву зупинку з вулиці Варшавської на АС-2, що на вул. Богдана Хмельницького. Відповідне рішення ухвалили під час засідання виконкому сьогодні, 30 серпня.

Новий маршрут руху: смт. Рудно (вул. М. Грушевського) – смт. Рудно (вул. Володимира Великого, вул. І. Огієнка, вул. М. Грушевського, вул. С. Наливайка – вул. Героїв Небесної Сотні) – кільцева дорога – вул. Городоцька – пл. Різні – просп. В. Чорновола – вул. В. Липинського – вул. Б. Хмельницького (АС-2) – вул. В. Липинського – просп. В. Чорновола – вул. Городоцька – кільцева дорога – смт. Рудне (вул. Героїв Небесної Сотні, вул. Т. Шевченка, вул. В. Івасюка) – смт. Рудно (вул. М. Грушевського).

Як розповіла речниця АТП-1, що обслуговує маршрут, Ірина Рєвунова, нові схеми руху подали на погодження в поліцію. Попередньо планується, що за новим маршрутом автобуси почнуть курсувати вже з понеділка, 2 вересня. Усього його обслуговуватимуть 10 автобусів.

Додамо, що натомість по вулиці Варшавській курсуватиме автобус №52, новий маршрут якого затвердили на засіданні виконкому два тижні тому. За словами Ірини Рєвунової, він має почати курсувати за новою схемою теж з понеділка.

Нагадаємо, що з березня автобуси №28 курсують зі Львова до Рудного довше. У міськраді планували запустити автобуси великого класу на маршрут №28, а до Старого Рудного – запустити безкоштовний експрес. Утім місцеві мешканці виступили проти такої ініціативи.

17 січня Роман Галичанівський зареєстрував петицію про покращення транспортного сполучення з Рудним. 10 лютого вона набрала необхідну для розгляду міською радою кількість голосів, а 11 березня депутати підтримали її.

Додамо, що міське управління транспорту намагалося домовитись із обласним департаментом дорожнього господарства, транспорту та зв'язку ЛОДА, аби продовжити маршрут №52 до Рудного та збільшити кількість автобусів до 12-15. Утім місту та області домовитись не вдалось. У ЛОДА запропонували продовжити обласний маршрут №156 до Рудного зі збільшенням автобусів до 15 одиниць. Таке рішення виставили на обговорення громадськості.

Джерело

середа, 28 серпня 2019 р.

У Львові відкриють «Дзвін Пам’яті» як символ скорботи за невинно вбитими українцями

Львів пам’ятає. На Меморіалі жертв політичних репресій комуністичного режиму в Україні, що на Янівському цвинтарі, 31 серпня о 13.00 год. відкриють та освятять архітектурно-скульптурну композицію «Дзвін Пам’яті». Так вшанують тисячі невинно вбитих українців у 1839−1941 роках.

«Меморіал, який є запізнілою даниною тисячам невинно убієнних священиків, монахів та монахинь, робітників, інтелігенції — усім українкам і українцям, яким у червні 1941 року судилось до дна випити криваву чашу московського комуно-більшовицького геноциду на землях Західної України.

За період з 1939 до 1941 років із Західної України було депортовано близько 1,2 млн. осіб. Це були найстрашніші репресії після періоду колективізації в СССР. Радянська влада репресувала в 3−4 рази більше людей, ніж гітлерівський режим у період своєї окупації. Значна частина депортованих, серед них жінок та дітей, загинуло від морозів, хвороб, виснаження й голоду.

Кількість жертв у тюрмах Львова оцінюється приблизно в 4000 осіб. Хоча дані далеко не повні, можна скласти уявлення про масштаби в’язничного терору при відступі більшовиків із Західної України. В юрмах Західної України на початковому етапі війни закатовано орієнтовно 22000 осіб", — повідомили організатори.

Цей захід також доповнять Міжнародною конференцією «Подолання насильства заради миру», яка відбудеться 4 вересня у Львові. Вона буде фундаментом підготовки платформи для доповіді щодо насильства політичних репресій, порушення прав людини в Україні та світі.

Участь в заходах візьмуть представники з 46 країн світу, яких об’єднує Світова федерація українських жіночих організацій.

Джерело

Пригоди Джакомо Казанови у Львові

За припущеннями, портрет Джакомо Казанови, що приписується пензлю Франческо Нарічі

У 1776 році Львів відвідав Джакомо Казанова. Крім титулу героя-коханця, мав й інші: абата, офіцера, музиканта, дипломата, історика, математика, філософа, мистецтвознавця. А ще Казанова був затятим мандрівником. Будучи у Варшаві, не міг не заїхати до Львова. З історичних документів дізнаємося, що найвідоміший ловелас перебував тут у період так званих львівських контрактів, що відбувалися щороку. У цей час з’їжджалися поміщики з усієї Галичини та з-за кордону й укладали економічні угоди (щось на кшталт теперішнього економічного форуму). Зокрема продавали майно, землю, деколи навіть цілі села.

З його нотаток, які довгий час було заборонено друкувати, оскільки вони вважались непристойними, дізнаємось: «Я прибув до Леополя, що вони називають Лємбергом, через шість днів після виїзду з Варшави, бо на кілька днів затримався в Замостє, у графа Замойського. У Леополі спинився в трактирі, звідки довелося виїхати, аби оселитися в домі славної кастелянші каменецької, великої супротивниці графа Броницького, короля і всієї його партії. Я гостював у неї протягом тижня, втім не можна сказати, щоби для обопільного задоволення, бо вона висловлювалась тільки польською та німецькою мовами».

Кілька днів Казанова мандрував по околицях Львова, зокрема їздив «до Кристианополя (теперішнього Червонограду), де проживав славний воєвода київський Потоцький, який був колись одним із фаворитів імператриці російської Анни Іоанівни. Вельможа усе ще був вродливий, тримав пишний двір. У Кристианополі я обходжував панну воєводшу, яка зовсім не спускалась до вечері, а молилась без перепочинку в своїй кімнаті….».

«У Леополі, – продовжує великий авантюрист, – я тиждень бавився з чарівною панянкою, яка через деякий час спромоглася так приворожити графа Потоцького, що він…одружився з нею».
Хоча висновок Казанови достатньо несподіваний: «Назагал жінки в тих краях не вродливі». Отакої…

До речі, слід зазначити, що «донжуанський» список Казанови не так вже й вражає: 122 жінки за 39 літ, тобто всього по три любовних пригоди на рік!

Джерело

вівторок, 27 серпня 2019 р.

Пасаж Міколяша – інтелігентність та витонченість старого Львова

Пасаж Міколяша – наскрізний прохід між вулицями Коперника та Крутою (тепер – М. Вороного) з торговою галереєю, накритою ажурною заскленою металевою конструкцією довжиною 120 метрів і шириною 18 метрів. Пасаж був одним з перших сецесійних об’єктів у Львові , споруджений у 1898-1900 роках.

Загальна площа пасажу становила 5750 квадратних метрів. У пасажі Міколяша були два кінотеатри, ресторан Орловського, кав’ярня Гугета, магазини порцеляни, солодощів, квітів, фотосалон. Ввечері пасаж сяяв ілюмінацією, взимку опалювався.

Львівський період родини Міколяшів започаткував Петр Міколяш, фармацевт із Чехії. Він одружився з вдовою власника аптеки на теперішній вулиці Коперника, що згодом дістала назву “Під золотою зіркою”. Його онук Генрік Міколяш викладав фотосправу у Львівській політехніці. Нащадки Петра Міколяша й стали замовниками унікального, як на той час, торгового центру.

Пасаж зруйнувала німецька бомба 22 червня 1941 року.

Джерело

пʼятниця, 23 серпня 2019 р.

Пластична панорама Львова 1775 року Януша Вітвіцького (Janusz Witwicki)

Для виготовлення макету Львова він заклав 1932 майстерню у приміщенні політехніки, згодом у належному місту будинку «пір року» на вулиці Вірменській 23, де розпочав роботи над виготовленням пластичної панорами Львова, поєднуючи роботу з приватною архітектурною практикою.

Поштовхом для створення панорами стала побачена ним у Парижі колекція макетів укріплень міст XVII—XVIII ст., створена фортифікатором Вобаном.

Януш Вітвіцький (Janusz Witwicki)

Макет Львова на 1775 рік у масштабі 1:200 мав мати діаметр 15 м. Для роботи над ним був виготовлений менший макет у масштабі 1:500 з фортифікаціями, храмами, без житлової забудови. Для допомоги у виготовленні пластичної панорами у грудні 1935 було створено «Товариство створення макету давнього Львова», яке видало спеціальний буклет. На 1939 міська рада Львова згодилась профінансувати третину вартості макету середмістя. На початок 2-ї світової війни у вересні 1939 було виготовлено лише рельєф середмістя, до якого Вітвіцький з помічниками встиг виготовити макети 52 громадських і культових будівель, 271 будинків до 1946 року, попри те, що 6 працівників і матір автора було заарештовано 1943, він сам три рази був затриманий гестапо і НКВД.

Після завершення війни Януш Вітвіцький мав намір виїхати до Польщі, забравши з собою макет. За дозволами він звертався до інстанцій усіх рівнів, дійшовши до першого секретаря ЦК КПбУ М. Хрущова.

Януш Вітвіцький (Janusz Witwicki)

Зрештою влітку 1946 він отримав дозвіл на виїзд, за декілька днів до якого представники АН УРСР конфіскували його найбільшу на сьогодні збірку матеріалів з історії давнього Львова з книг, креслень, карт, планів і вивезли її до Києва до НДІТІАМ, де вона перебуває донині.

За три дні до від’їзду Януша Вітвіцького відвідало декілька «мистецтвознавців», з якими він покинув квартиру. Наступного дня його тіло найшли на вулиці. Дружина покійного засвідчувала, що бачила одного з «мистецтвознавців» у формі НКВД. Януш Вітвіцький був похоронений на Личаківському кладовищі Львова.

Пластична панорама Львова 1775 року Януша Вітвіцького (Janusz Witwicki)

Джерело

Відкрили перший в Україні Меморіал героям Небесної сотні (фото)

У Львові до Дня прапора відбулося урочисте відкриття Меморіалу героям Небесної сотні.

Меморіал зведений на вул. Кривоноса-Замковій. На ньому зведена стела з вигравіруваними іменами героїв та їхніми портретами.

На відкриття до Львова приїхали близько 40 родин героїв Небесної сотні зі всієї України, учасники Революції гідності, волонтери Майдану, військові, учасники бойових дій на Донбасі, духовенство.

Наразі готова лише верхня тераса. Наступним етапом буде будівництво пішохідного моста, що з'єднає Меморіал із сквером "На валах".

Джерело

Чехи назвали дату запуску прямого потяга Прага-Мостиська та інші подробиці

Чеський RegioJet має намір запустити потяг із Мостиська Львівської області в Прагу з червня 2020.

Компанія RegioJet (Чехія) має намір запустити пряме залізничне сполучення з Мостиська (Львівська область) у Прагу (Чехія) з червня 2020 року. Про це Українським Новинам повідомив прес-секретар компанії Алеш Ондрюй.

"З червня 2020 року планується запуск прямого залізничного сполучення з Чехії в Україну. У зв'язку з цим RegioJet направив повідомлення про плановане новому пасажирському залізничному сполученні в Бюро доступу до транспортної інфраструктури в Чеській Республіці (UPDI)", - сказав він.

Зазначається, що протягом наступних місяців RegioJet буде спілкуватися з українською та польською владою, щоб отримати всі необхідні дозволи для початку виконання операцій. RegioJet планує експлуатувати одну пару поїздів на день, що складаються зі спальних вагонів.

Передбачається, що поїзд із Праги виїжджає пізно ввечері та прибуває вранці на українську прикордонну станцію Мостиська II, аналогічно проходитиме рух поїзда в протилежному напрямку.

Від станції Мостиська II пасажири зможуть дістатися до Львова та інших регіонів України.

Поїзд прямує через Остраву і Польщу до кордону з Україною, місткість становитиме 400-600 пасажирів.

На сьогодні компанія досягла щорічного пасажиропотоку в/з України близько 30 тис. пасажирів.

Крім прямого залізничного сполучення з Україною, з червня 2020 року RegioJet також готує сполучення з Праги до Будапешта.

RegioJet є провідним оператором поїздів на ринку залізничних сполучень на умовах відкритого доступу до інфраструктури в Центральній Європі.

Джерело

На вулиці Франка у Львові частково реорганізували рух

Джерело

На вулиці Франка у Львові заборонили лівий поворот на вулицю Зарицьких.

Про це на сторінці у Фейсбук повідомила ГО «Зручне місто».

Тож на перетині вулиць для водіїв, які прямують у напрямку центру по вулиці Франка, вже встановили дорожній знак «Рух прямо». Такими змінами намагаються пришвидшити рух трамваїв по вулиці Франка.

понеділок, 19 серпня 2019 р.

Тріумфальна арка для Франца Йосифа у Львові

Австро-угорський монарх Франц Йосиф відвідав Львів 11 вересня 1880 року з метою оглянути Загальну крайову виставку, що відбувалась в Стрийському парку 5 червня – 10 жовтня 1894 р. . Цей візит готувався з великою помпою. Магістрат виділив для організації візиту 20 тисяч злотих, хоча президент міста просив 26 тисяч…

Тимчасова арка була споруджена на честь приїзду до Львова найяснішого цісаря Франца Йосифа І. ЇЇ збудували на вул. Городоцькій (колишня Грудецка) перед початком Залізничної алеї за проектом архітектора Кароля Боубліка.

Тріумфальна арка для Франца Йосифа у Львові

В центрі арки видно бюст Франца Йосифа І, вище – герб міста Львова. Саме біля цієї арки (на фото) бургомістр Львова пан Гноїнський вручив цісареві символічні ключі від міста та від «сердець мешканців».

Місце де у знаходилась Тріумфальна арка для Франца Йосифа у Львові

Джерело

четвер, 15 серпня 2019 р.

Латинська катедра – з глибини віків

Ще одним брендом нашого міста вже багато століть поспіль є Латинський катедральний костел. Тут і в наш час можна відвідати Літургію у латинському обряді. Як і багато років тому, костел засвідчує толерантність та повагу мешканців міста до представників різних релігійних конфесій.

В давнину, коли релігія визначала культуру та політику , катедральний костел був головною спорудою міста. Тому на його спорудження не шкодували ні часу і грошей. Будівництво такого храму тривало багато років і архітектори рідко доживали до завершення будівництва свого дітища. А кожне наступне покоління змінювало та покращувало його на свій смак та відповідно до тогочасних архітектурних тенденцій.

Так і Латинська катедра, будівництво якої розпочалося 1360 року, пройшла шлях від готики через ренесанс і бароко, а відтак до елементів класицизму й сецесії.

Від готичного стилю далеких XIV-XV століть собор успадкував собі довгі стрілчасті арки, склепіння, а також гарні вікні в особливому стилю, на даху оздоблені модерні куполи початку ХХ століття. Ренесансна каплиця Кампіанів початку XVII століття розмальована гарними різьбленими витворами на біблійну тематику. А Бароковий стиль був використаний лише при реставраційних роботах собору у 1760-1778 роках.

25 червня 2001 р. храм відвідав Папа римський Іван-Павло ІІ. На честь візиту понтифіка на стіні будівлі 25 червня 2003 р. встановлена меморіальна плита.

Джерело

середа, 14 серпня 2019 р.

Народне казино, або Львівський будинок вчених

Сучасний Львівський будинок вчених на вулиці Листопадового Чину, 6, колишнє народне казино.

Цей творчий тандем працював над готелем “Жорж” у Львові, оперним театром в Одесі, міським театром у Чернівцях. А попередником сучасного будинку був чиншовий будинок, зведений у 1879 р. за проектом В. Гаара.

Теперішній будинок на вулиці Листопадового Чину, 6 споруджувала фірма «Фельнер і Гельмер» у 1897—1898 роках за проектом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера.

Проект з будівництва було здійснено на замовлення клубу власників кінних заводів. Імпозантний вигляд фасадів будинку витримано у стилі псевдо бароко (необароко).

З 1918 до 1939 року Львівський Будинок вчених функціонував як Національне (аристократичне, шляхетське, дворянське, графське, народне) казино.

Інтер’єри цього будинку часто використовувалися для зйомок відомих фільмів. Зокрема, саме тут було знято сцену із фільму “Д’Артаньян і три мушкетери”, де Д’Артаньян по сходах піднімався до кардинала для гри в шахи.

Із 1948 року тут діє Львівський Будинок вчених, із яким пов’язано немало подій наукового, громадсько-політичного і творчого життя Львова, області та України. Раду Будинку вчених очолює ректор Львівської національної академії мистецтв А. А. Бокотей.

Чудово збережені елементи інтер’єру – парадні сходи, ліпнина, алебастрові каміни, оригінальна прозора стеля, вишуканий балкон – все це робить колишнє касино одним з найгарніших і архітектурно довершених будинків Львова.

Джерело

Львів ХIV століття (1340-1399) – відеореконструкція у трьох частинах

Частина перша.

Львів (з 1241р.) Перша згадка про Львів у Галицько-Волинському літописі 1256р. Перші забудови за Ярослава Осмомисла. Місто збудував князь Данило Галицький близько 1241р. і назвав на честь старшого сина Лева. Торгівельний шлях з Чорного моря до Балтійського. Зруйнування Львова у 1259 р. Замкова гора. Дитинець. Низький замок. Храм св. Катерини. Костел Марії Сніжної. Храм Іоанна Хрестителя. Вірменська Успенська церква. Німецька, вірменська, татарська колонії. Юрій I. Андрій, Лев II. Старовинний герб Львова. Болеслав Тройденович – Юрій II. Отруєння у 1340 р. Юрій II. 1328р. 1337р. 1348 р.

Частина друга.

Львів (з 1340р.) Пограбування міської скарбниці Львова Казимиром III. Любарт (Дмитро). Боярська рада і Дмитро-Детько. Найдавніший в Україні дзвін з собору святого Юра відлитий за Дмитра-Детька у 1341р. 1349 р. 1351р. 1353р. Магдебурзьке право надане Львову у 1356р. Владислав Опольський. Власні гроші. 1380р. 1381р.