середа, 31 липня 2019 р.

Кілька фактів про Львів, яких Ви й не знали

Щоразу готуючи новий матеріал про Львів, ловлю себе на думці, що чим більше досліджуєш історію нашого міста, тим більше дізнаєшся такі факти, про які ніколи навіть гадки не мав.

І хоча історія Львова описана уже в численних томах наукових та науково-популярних досліджень, деякі речі і надалі залишаються білими плямами для сучасних львів’ян, хоча якихось 100, а то і менше років тому ці факти були буденними речами для населення міста.

Спробуємо оповісти вам кілька цікавих маловідомих фактів про наше місто, які, на нашу думку, варто знати.

Лівосторонній рух

Автомобілі по проспекті Свободи їдуть по лівій стороні дороги. Фото до 1922 року

Якщо б вас колись запитали, який вид руху з’явився першим – правосторонній чи лівосторонній, то це запитання було б рівноцінним до питання, що з’явилось першим – курка чи яйце. Але занурившись в історію, можна все ж таки дізнатись, що, як це не дивно, але саме лівосторонній рух був першим.

Причина ж цього була доволі практичною. Лівосторонній рух для автомобілів був успадкований ще від кінних екіпажів. Річ у тім, що кінні упряжі повинні були користуватись лівостороннім рухом, аби не гамселити батогом людей на тротуарах.

Саме тому перші 25 років після своєї появи автомобілі у Львові, як і у всій імперії, рухались по лівій стороні дороги. Перехід на правосторонній рух відбувся уже за польського періоду Львова 1 жовтня 1922 року.

Цвинтар на подвір’ї Львівської Політехніки

Цвинтар в подвір’ї Львівської Політехніки. Фото 1918 року

Цвинтар та капличка в подвір’ї Політехніки. Фото 1918-1922 рр.

Пам’ятник Орлятам в дворі Львівської Політехніки. Фото 1920-х рр.

Чи знали ви, що ще один цвинтар розташовувався колись прямо перед головним корпусом «Львівської Політехніки». Знаходився він тут у 1918-1923 рр., коли корпуси інституту уже давно були збудовані і в них навчались студенти.

Однак в часи війни, спочатку Першої світової, а згодом й Польсько-Української студентам було не до пар. В корпусах Політехніки в той час діяв військовий шпиталь, а на кладовищі перед головним корпусом ховали померлих польських солдатів – так званих «львівських орлят».

Поруч могил навіть стояла невеличка дерев’яна капличка. Однак теперішні студенти Політехніки можуть бути спокійні – по кістках на пари вони не ходять, адже в 1922-1923 рр. усі могили були ексгумовані та перенесені на цвинтар Орлят на Личаківському кладовищі.

А на місці каплички було поставлено пам’ятник Орлятам, який в часи Другої світової війни був частково поруйнований і остаточно розібраний в 50-х рр.

Город в подвір’ї монастиря Бернардинців

Город в подвір’ї бернардинського монастиря. Фото 1930-х рр.

Сьогодні одним із привабливих для туристів місцем є бернардинський дворик, який через відреставровану Глинянську вежу з брамою дехто навіть сприймає за подвір’я замку. Однак, якщо б ви близько ста років тому спробували б прогулятись по цьому дворику, то вам на голову вилили б окріп за те, що топчете людські грядки.

Справа в тім, що монастир після касаційної реформи припинив свою діяльність. В його приміщеннях розмістився архів та інші установи. Міські укріплення розібрали, а в частині, що збереглась було облаштовано житловий будинок.

Тому жителі будинку використовували подвір’я монастиря для власних грядок. Реставрація цього комплексу відбулась аж у 1970-х роках. Тоді житлові приміщення на оборонних мурах було розібрано, а в самому мурі наново пробито в’їзну браму.

В давні часи вона, до речі, проіснувала тільки 2 роки, з 1618 по 1620 рік, потім її було замуровано з міркувань безпеки.

Канатна дорога у Стрийському парку

Канатна дорога в Стрийському парку. Фото 1894 року

Кілька років тому була спроба побудувати у Львові канатну дорогу на Кайзервальді. Такий задум не є новим для нашого міста, оскільки перша канатна дорога діяла у Львові ще в 1894 році. В той час на верхній терасі Стрийського парку відбувалася Крайова виставка.

Одним із її атракціонів, який одночасно демонстрував досягнення тогочасної техніки, була автоматизована канатна дорога, яка піднімала й опускала підйомник з нижньої на верхню терасу парку. Вважається, що ідею спорудити цей підйомник подав не хто інший як Арнольд Рьорінг – творець цього парку, котрий хотів, щоб гості виставки змогли сповна помилуватись красою парку та навколишніх теренів.

Канатна дорога, що функціонувала протягом першого місяця роботи виставки, рухалась за допомогою газового мотору із швидкістю 1.3 м./сек. та долала близько 200 м.

Львівські трампліни

Трамплін на Кайзервальді. Фото 1930-х рр.

Трамлін на Погулянці. Кадр із відео 1970-х рр.

Сьогодні зимовий спорт є дещо далеким від Львова. Однак за польських та радянських часів ситуація була зовсім іншою. Свого часу у нашому місті навіть діяло кілька трамплінів для стрибків на лижах. Більш відомий з них в міжвоєнний час розміщувався на схилах Кайзервальду.

До речі, на тому ж Кайзервальді в радянський час навіть почали будувати трасу для бобслею, однак цей проект до кінця так і не змогли реалізувати. А ось ще один трамплін, не такий знаний як кайзервальдівський, працював в радянський час на Погулянці. Його розміри були скромнішими, тому він вважався всього лиш тренувальним трампліном, на якому займались здебільшого аматори.

Німецькі пивні сади

Літографія А.Ланге із зображення пивного саду на Погулянці. Літографія 1823 року

Сьогодні Львів справедливо вважається пивним містом. Пиво тут почали варити справді досить давно. І навіть не в 1715 році, як багато хто вважає, а ще 15 ст., а то й швидше. Але хоча пиво й варили, однак культ його споживання не був ще широко розвиненим.

Ситуація значно змінилась з приходом австрійської влади до Львова. Тоді, велика кількість німців, які переселились до нашого міста, принесли з собою й нове для Львова явище – пивні сади, на кшталт тих, якими сьогодні рясно усіяна вся Німеччина.

У Львові ж один із перших таких пивних садів було відкрито у 1821 році підприємцем Йоганом Дістлем на Погулянці.

Автокінотеатр

Сквер, на місті якого було споруджено автокінотеатр. Листівка 1950-1960-х рр.

Сучасний ринок “Вернісаж”, на місці якого колись був автокінотеатр

Ви мабуть неодноразово бачили в голівудських фільмах так звані автокінотеатри, тобто кінотеатри просто неба, кінопоказ в яких можна споглядати із власного автомобіля. Однак таке, ніби американське, явище можна було побачити і у Львові, при чому, як це не дивно, ще у радянський час.

Після того, як по закінченні Другої світової війни було розібрано два будинки по вулиці Театральній, на їх місці утворився невеличкий сквер. Певний час тут розташовувались лавочки та акуратні клумби. Однак згодом, замість скверу тут розбили автостоянку. Стіну ж двох будинків, що наче підпирають це місце зі сторони проспекту Свободи вирішили використовувати в доволі оригінальний спосіб – на стіні помістили великий екран, на якому демонструвались кінострічки.

Тому власники автомобілів мали можливість заїхати на стоянку та крізь лобове скло своєї машини споглядати якийсь фільм. Однак, цей задум не був надто успішним, тому такий кінотеатр проіснував недовго. Згодом на місці автостоянки виник стихійний базарчик, який ми сьогодні звемо «Вернісаж».

Джерело

Середня заробітна плата на Львівщині близько 10000 гривень

У червні 2019 року середня заробітна плата штатного працівника становила 9693 грн. Порівняно з червнем 2018 року номінальна заробітна плата зросла на 16,4%, а реальна (з урахуванням інфляції) – на 6,9%. Про це Гал-інфо повідомили в Головному управлінні статистики у Львівській області.

Найбільш оплачуваними у червні 2019 року були працівники підприємств та організацій, які здійснюють операції з нерухомим майном (17397 грн); з добування сирої нафти та природного газу (16346 грн); фінансової та страхової діяльності (16275 грн). Найменший розмір заробітної плати зафіксовано у працівників поштової та кур’єрської діяльності (5405 грн), тимчасового розміщування й організації харчування (5690 грн), надання інших видів послуг (6331 грн).

Сума заборгованості з виплати заробітної плати порівняно з 1 червня 2019 року зменшилася на 74,5 млн.грн, або на 47,7%, і на початок липня 2019 року становила 81,6 млн.грн. Найбільше заборгували працівникам промислових підприємств (64,1 млн.грн), за територіальним розподілом найбільші обсяги боргів були у Сокальському районі (33,9 млн.грн), Львові (19,3 млн.грн) та Червонограді (12,7 млн.грн).

Нагадаємо, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у травні 2019 року становила 9234 грн.

Джерело

У Львові відбудеться VI Міжнародний фестиваль «Музика в старому Львові». Програма

Упродовж 15−31 серпня у Львові відбудеться VI Міжнародний музичний фестиваль «Музика в старому Львові». У межах фестивалю відбудеться низка подій, кожна з яких демонструватиме багатовимірність, різноманітність та унікальність музичної культури міста.

До цієї ідеї цьогоріч долучиться ще й інтерактивна ідея об’єднання та створення культурних містків на різних рівнях. Це стосується не лише формування масштабного мистецького простору у найрізноманітніших історичних локаціях міста, а й також між двома сусідніми державами — Україною та Польщею. Цей задум втілять у проекті «102», який відбудеться 25 серпня в прикордонному селищі Нижанковичі. Він отримав назву від гілки залізничної лінії, яка поєднує Нижанковичі та польський Перемишль.

Третьою ланкою фестивалю стане об’єднання у його межах найкращих українських колективів і музикантів із Львова, Одеси та Києва, а також із Польщі та США.

13 серпня відбудеться передвідкриття фестивалю «Музика в старому Львові», у якому прес-конференція заходу поєднається із оригінальним проектом «Нова квадромузична система». Концерт відбудеться за участю Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» (художній керівник — Сергій Бурко), на базі якого й сформувався фестиваль. На гостей очікуватиме цікава програма у не менш оригінальному акустичному вирішенні: публіка розташовуватиметься в центрі, а виконавці сформують чотири острівки навколо.

Разом із львівськими солістами «Віртуози Львова» 15 серпня у Гарнізонному храмі св. апостолів Петра і Павла також відкриють фестиваль, а 21 серпня витуплять у Кракові, де ще з 1976 року щорічно в серпні проводиться фестиваль-побратим під назвою «Музика в старому Кракові» (Muzyka w StarymKrakowie). За словами організаторів, співпраця із найстаршим польським фестивалем вже триває не один рік, що неабияк сприяє активному обміну досвідом та популяризації української музичної культури в Європі.

У програмі шостого міжнародного фестивалю «Музика в старому Львові» на гостей очікують чимало подій. Серед них: концерти органної музики за участі американської виконавиці Ґейл Арчер (16 серпня), провідної української органістки Олени Мацелюх (24 серпня) та польського органіста Владислава Шиманського (25 серпня); концерти барокової та класичної музики європейських й українських митців у цікавих виконавських втіленнях. Наприклад, проект «3+3» триватиме впродовж двох днів, 17 та 18 серпня. У фоє Львівської національної філармонії у виконанні Євгена Кострицького (скрипка) та Олени Жукової (клавесин) прозвучить повний цикл із шести Сонат для скрипки та клавесина Й.С. Баха, задля чого до Львова привезуть унікальний інструмент — клавесин нідерландського майстра, зроблений 1968 року як точна копія великого французького клавесина XVIII ст. та розписаний вручну.

Музика європейських та українських майстрів прозвучить також у виконанні ансамблю сопілкарів «Дудаліс», Академічного інструментального ансамблю «Високий замок», Квінтету духових інструментів солістів Львівської опери, струнного квартету оркестру «Да Капо Україна» та ще багатьох інших.

Концерти відбудуться у знакових для міста локаціях: у фоє Львівської національної філармонії, Гарнізонному храмі св. апостолів Петра і Павла, Храмі святого Івана Хрестителя, Латинському кафедральному соборі тощо, до яких долучаться події типу open-air, прикордонне українське селище Нижанковичі та польське місто Краків. Чимало подій фестивалю будуть безкоштовними, тож відвідати їх зможуть усі охочі.

Програма VІ Міжнародного музичного фестивалю «Музика в старому Львові»

Вівторок, 13 серпня, 16:00

Pre-Оpening. Квадромузика
площа перед Львівською ратушею
Виконавці (укр):
Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова»
Сергій Бурко, диригент
Програма (укр):
Твори Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Штрауса та хіти з репертуару оркестру
Четвер, 15 серпня, 20:00
Музика в старому Львові. Відкриття фестивалю
Гарнізонний храм св. Петра і Павла, вул. Театральна, 11
Виконавці (укр):

Андрій Карп’як, флейта
Оксана Гаргай, скрипка
Ігор Муравйов, скрипка
Ярема Павлів, скрипка
Олена Мацелюх, орган
Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова»
Сергій Бурко, диригент

Програма (укр):
Твори Т. Альбіноні, Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Ф. К. Моцарта, Ф. Мендельсона-
Бартольді, Е. Елгара, О. Респігі

П’ятниця, 16 серпня, 20:00

Ґейл Арчер. Вечір органної музики
Гарнізонний храм св. Петра і Павла, вул. Театральна, 11
Виконавці :

Ґейл Арчер, орган (США)

Коротка програма

Твори Д. Букстегуде, Й. С. Баха, Б. Котюка, В. Гончаренка, М. Колесси, Т. Махля,
Д. Шатін, Д. Тауер, М. Реґера

Програма:

Дітріх Букстегуде. Прелюдія Соль мінор BuxWV 149
Йоганн Себастьян Бах. «An Wasserflussen Babylon» BWV 653
Йоганн Себастьян Бах. Токата й фуга ре мінор BWV 538
Бодан Котюк. Fanfare
Бодан Котюк. Benedictus
Віктор Гочаренко. Фантазія
Микола Колесса. Пасакалія
Тадеуш Махль. П'єса в п'яти частинах для органу
Джудіт Шатін. «Dust and Shadow» («Порох і тінь», написано на замовлення Ґейл
Арчер)
Джоан Тауер. «Ascent» («Сходження»)
Макс Реґер. «Ein feste Burg ist unser Gott» тв. 27

Субота, 17 серпня, 18:00

3+3
Львівська національна філармонія. Концертний зал Людкевича

Неділя, 18 серпня, 18:00

3+3
Львівська національна філармонія. Концертний зал Людкевича

Четвер, 22 серпня, 19:00

У колі друзів / Together with Friends
Виконавці:

Академічний інструментальний ансамбль «Високий Замок» (художній керівник
Андрій Яцків)
Петро Радейко
Орест Цимбала
Наталія Марківська
Анастасія та Микола Корнутяк
Ladie’s TRIO
Михайло Олійник
Ольга Фенюк
Лілія Коструба
Ірина Жовтолист
Оксана Савіцька
Любов Ступчук, ведуча
Віктор Сокрута і Соломія Кудин, керівники школи танго «Barrio de Palermo»

Програма:

Концерт присвячений 28-ій річниці Незалежності України.
За участю провідних солістів Львівської національної опери та Львівської національної
філармонії у супроводі Академічного інструментального ансамблю «Високий Замок».
Прозвучать найкращі зразки українських народних пісень, віртуозні інструментальні
композиції П. Терпелюка, М. Олійника, О. Божика, а також авторські пісні В. Івасюка, М.
Скорика, А. Кос-Анатольського та інших композиторів.
Концерт має ще одну «присвяту» – двадцять років тому саме 22 серпня 1999 року
ансамбль «Високий Замок» вперше виступив з великим сольним концертом на сцені
Львівської філармонії.
Долучайтеся до нашого широкого кола друзів! Ласкаво просимо!
Субота, 24 серпня, 17:00
Угорські мотиви
Храм Івана Хрестителя
Виконавці:

Маріанна Лаба, сопрано
Олена Мацелюх, орган

Програма (укр):

Ференц Ліст. "Isten veled!" (Бог з тобою)
Ференц Ліст. Фантазія і фуга на тему B-A-C-H
Ференц Ліст. "Wie singt die Lerche schön" (Як співає жайвір гарно)
Ференц Ліст. Хоральна прелюдія "Nun Danke alle Gott" (Дякую за все Богу)
Понграц Кочо. "Пісня принцеси" з опери "Витязь Янош"
Дезидерій Задор. "Száll a felhő" (Летять хмари)
Алескандр Ґільман. Токата
Франц Ксавер Моцарт. "Aus dem Französischen des J. J. Rousseau" (З
французької за Руссо)
Кароль Мікулі. Дві пісні з циклу Сім пісень для голосу і фортепіано

Субота, 24 серпня, 20:00

Leo Brass Quintet

Подвір’я Палацу Потоцьких
Виконавці:

Leo Brass Quintet:
Богдан Стасишин, труба
Андрій Наконечний, труба
Сергій Радзілевич, валторна
Ярослав Стасів, тромбон
Петро Груша, туба

Програма:

Твори Г. Перселла, Й. С. Баха, Дж. Ґабліеллі, Ґ. Ф. Генделя, Д. Земпа, Дж.
Россіні, Дж. Пуччіні, А. Хачатуряна, В. А. Моцарта, Р. Мендеса, А. Серебрянікова,
Ф. Валлера, Т. В. Ф. Валлера, В. Василевського, Б. Сабадаша, The Beatles, також народна музика

Орган Яна Слівінського у Львові / Jan Sliwinski's Organ in Lviv
Римо-католицький катедральний собор
Виконавці:

Владислав Шиманський, орган (PL)

Програма:

Ян Подбельський. Прелюдія
Йоганн Пахельбель. «Aria Sebaldina» з «Hexachordum Apollinis»
Ян Пітерсон Свейлінк. Токата
Ян Пітерсон Свейлінк. Варіації на тему «Mein junges Leben hat ein End»
Карлос Сеішас. Соната мі мінор
Мечислав Сужинський. Варіації на тему пісень «Святий Боже»
Фелікс Мендельсон Бартольді. Органна соната № 5 Ре мажор тв. 65 № 3
Ференц Ліст. Аве Марія
Теодор Дюбуа. Токата Соль мажор
Музей Пінзеля

П’ятниця, 30 серпня, 17:00
Dudalis

Виконавці (укр):

Роман Шестак, сопілка
Богдан Кравченко, сопілка
Ольга Мілоста, сопілка
Наталія Павлів, сопілка
Марія Саморіз, вокал

Божена Корчинська, сопілка, ідейна натхненниця

Програма:

Йоганн Себастьян Бах. Арія «Schafe koennen» з Кантати №208
Антоніо Вівальді. Концерт «La tempesta di mare» Фа мажор (I частина)
Джироламо Фрескобальді. Canzona Prima
Йоганн Себастьян Бах. Контрапункт № 9 з «Мистецтва Фуги»
Алессандро Скарлатті. Квартетіно Фа мажор
Жозеф Боден де Буасмортьє. Соната № 6 до мінор
Мирослав Скорик. «Старовинний танець» з сюїти до драми Лесі Українки

«Камінний господар»

Генрі Перселл. «Величний танець» з опери «Король Артур»
Йоганн Себастьян Бах — Антоніо Вівальді. Концерт BWV 596 (III частина)
Йоганн Маттезон. Соната Фа мажор тв. 1 № 3 для 3 сопілок
Алессандро Марчелло. Концерт для сопілок соль мажор
Станіслав Людкевич. Старовинний танець
Макс Реґер. «Mariae Wiegenlied» (Маріїна колискова)
Мирослав Корчинський. Ірмос «Всяко диханіє да хвалить Господа»

П’ятниця, 30 серпня, 20:00

Soli Deo Gloria
Гарнізонний храм св. Петра і Павла, вул. Театральна, 11
Виконавці:

Академічний інструментальний ансамбль «Високий Замок» (худ. керівник Андрій
Яцків)
Віталія Голубнич
Лілія Коструба
Ольга Фенюк
Ірина Жовтолист
Оксана Савіцька

Програма:

Твори Й. С. Баха, Ґ. Ф. Генделя, Дж. Каччіні, Ф. Шуберта, М. Березовського, Д.
Бортнянського, Д. Туптала, М. Вербицького, І. Соневицького, В. Гомеза

Субота, 31 серпня, 18:00

Der Tod und das Mädchen
Дзеркальна зала Палацу Потоцьких
Виконавці:

K&K String Quartet у складі:
Ігор Муравйов, скрипка
Юрій Олійник, скрипка
Роксолана Калинець, альт
Михайло Сегеденко, віолончель

Програма :

Людвіґ ван Бетховен. Квартет № 6 тв. 18 Сі♭ Мажор
Франц Шуберт. Квартет № 14 ре мінор «Смерть і дівчина»

Джерело

Де у Львові здати використані батарейки та старі лампи. Графік зупинок екобуса в серпні

По правді, відвідуючи певні заклади, я бачила коробочки, у які можна викинути використані батарейки, але, як ви самі знаєте, коли приходить момент, що час самому відправити у сміття таку річ - світ обійдеш - не знайдеш куди саме!

Нижче перелік адрес, де можна знайти такі смітнички для батарейок та ртутних старих ламп.

Знайти екобус можна буде в кожному районі Львова.

У серпні екобус, що приймає використані батарейки та ртутні лампи, почне роботу 2-го числа. Про це повідомляють на сторінці відділу екології та природних ресурсів ЛМР у Фейсбуку.

Джерело

Боротьба за будинок Терлецького триває. Львів'яни підписали контр-петицію

Львів’яни підтримали зведення нової будівлі на вул. Сахарова, 52

Львів’яни підтримали зведення нової будівлі на вул. Сахарова, 52. За три дні відповідна петиція зібрала всі необхідні голоси.

Активні львів’яни створили петицію на підтримку побудови сучасного інноваційного офісного центру на місці старого будинку по вул. Сахарова, 52.

Протягом трьох днів під петицією підписалось понад пів тисячі мешканців. Про це йдеться на сайті електронних петицій міста Львова.

«Львів є унікальним містом, де поєднано архітектурні стилі вісьмох століть. Львів ніколи не боявся нових, свіжих рішень та поєднань старого і нового. Саме цей факт і робить його Львовом.

В районі перехрестя вулиць Сахарова – Кн. Ольги – Горбачевського немає сучасних споруд, а існуюча забудова виглядає закинутою та депресивною. Цей район давно потребує оновлення. Будівництво сучасного інноваційного офісного центру на місці старого, перебудованого в радянські часи, будинку по вул. Сахарова, 52 оживить та осучаснить район», - йдеться у тексті петиції.

Її автор Василь Жбадинський каже, що під новою будівлею буде підземний паркінг. Офісний центр стане простором для нових робочих місць та забезпечить зручне паркування автомобілів. Аби уникнути незручностей і особливих змін у просторовому сприйнятті місцевості, висота нової будівлі становитиме три поверхи, тобто залишаться практично в тих же межах, що й старий будинок. Новий офісний центр гармонійно увійде в нинішню архітектурну композицію і стане окрасою перехрестя.

У петиції також сказано, що «Будинок Терлецького» по вул. Сахарова, 52 був практично повністю перебудований під час його реконструкції в 90-х роках минулого століття, були встановлені металопластикові вікна, вежа теж була перебудована, надбудовано поверх, а від старої будівлі залишився в кращому випадку хіба що фундамент.

Нагадаємо, для розгляду петиції на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради вона має набрати пів тисячі голосів.

Джерело

У Львові на місці базару збудують багатоповерхівки

На місці базару біля стадіону "Україна" збудують одинадцять багатоповерхівок.

На вул. Липова Алея біля стадіону "Україна" збудують новий житлово-офісний квартал, що складатиметься з восьми житлових і трьох офісних багатоповерхівок різної висоти. Відповідний детальний план території (ДПТ) 24 липня опублікували на сайті Львівської міської ради. ДПТ розробили згідно з рішенням виконкому Львівської міської ради у відповідь на звернення компанії, яка належить адвокату депутата Львівської міської ради та бізнесмена Григорія Козловського.

Йдеться про територію площею 2,08 га між стадіоном Україна та Західноукраїнським спеціалізованим дитячим медичним центром ("Чорнобильська лікарня"). Зараз на цій території є недіючий критий ринок, його планують знести.

Згідно з матеріалами ДПТ, замість ринку збудують вісім багатоквартирних житлових будинків з вбудованим дитсадком в одному з них, а також три офісні будівлі та дві будівлі громадського призначення (ймовірно магазини). Висота житлових будинків висотою від 4 до 18 поверхів (висота найвищого будинку не повинна перевищувати 72,3 м), висота трьох офісних будівель не вказана. У житлових будинках загалом буде 776 квартир – переважно однокімнатні та двокімнатні. Усі будинки матимуть підземний паркінг та гостьові парковки.

Громадське слухання цього ДПТ відбудеться 5 серпня у приміщенні Личаківської районної адміністрації. Початок о 18:00.

Джерело

вівторок, 30 липня 2019 р.

Скільки коштуватиме місячний проїзний е-квиток у Львові

У Львівській міській раді презентували стратегію розвитку громадського транспорту Львова на найближчі роки.

Безлімітний місячний абонемент для мешканців Львова із безкоштовними пересадками коштуватиме у межах 400 грн. Про це під час презентації стратегії розвитку громадського транспорту Львова розповів заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий.

За його словами, після впровадження е-квитка перевізникам планують платити за кожен кілометр маршруту.

«Спершу необхідно змінити концепцію відносин між пасажирами і перевізниками. Нині маємо таку схему: пасажир дає готівку водієві, а той якусь частину віддає перевізнику. Натомість перевізник за ці кошти має заправити, відремонтувати чи помити автобус. Ми маємо перейти на оплату транспортної роботи, але разом із впровадженням електронного квитка», – вважає Андрій Білий.

На кожен вид транспорту необхідно визначити ціну за кілометр. Також водієві пропонують надавати бонуси за дотримання графіку, чистоту в салоні та чемність.

Оплата транспортної роботи у Львові за приблизними підрахунками може коштувати 2,1 млрд гривень на рік. Оплатою транспортної роботи має займатися оператор. Загалом сама роботи електронного квитка у Львові має виглядати так:

Пасажир – транспортна картка / банківська картка / готівка / мобільний додаток – оператор е-квитка – перевізники.

Нагадаємо, що перший етап роботи над е-квитком розпочали у 2015 році, коли підписали меморандум із ЄБРР. До серпня 2017 року ЛКП «Львівавтодор» підписав кредитну угоду та оформив фінансування. До квітня 2019 року триватимуть тендерні процедури, а весь громадський транспорт має перейти на е-квиток у січні-травні 2020 року. Детальніше терміни впровадження е-квитка описані нижче.

Вікторія Ейсмунт

Інфографіка Марії Стахів

Джерело

Джаз під львівським небом. 11 серпня 2019

Уявіть: неділя, вечір. Ви звільнили пару годин для себе і своїх друзів. Захід сонця і холодний коктейль. Магічний джаз та безліч гарних фото. Подобається? Тоді чекаємо Вас!

Адреса: вул. Старознесенська, 24, !FESTrepublic показати на мапі

Час події: 11 серпня 2019 року 19:00-21:00

Придбати квитки можете ТУТ

Ціни залежно від ряду коливаються 220-490 грн.

Джерело

понеділок, 29 липня 2019 р.

Кам’яниця Шульців. Невідомий Львів

Підзамче завжди було особливим районом Львова. До кінця ХVIII ст. територія між річкою Полтвою та Високим Замком не підпорядковувалася місту. Тут, переважно, мешкали бідні люди та євреї.
Наприкінці XVIII ст. частину північних околиць приєднали до Львова – утворилося Жовківське передмістя. Район зберіг свою іншість, “приміський” характер.
Тепер Підзамче вирізняється хіба незаслуженою неувагою. Чиншові кам’яниці кінця ХІХ – початку ХХ століття у столітті ХХІ майже нікому не потрібні, тим паче, у непопулярному районі, який рідко відвідують туристи. Тут немає “концептуальних” закладів харчування, про мультикультурні особливості Підзамче забуто, а людські натовпи снують хіба із однойменної залізничної станції. Кілька кроків від вокзалу – і ось вона – перлина житлової забудови району – вілла-кам’яниця Шульців. Чи звертають на неї, облуплену, увагу? Та ні. Отаке неатракційне Підзамче.