Найдавніший збережений храм Львова – церква Святого Миколая. Фото до 1914 року |
Нинішня вулиця Богдана Хмельницького найстаріша у Львові – їй стільки ж років, скільки й самому місту.
Вперше вона згадується ще у далекому XI сторіччі, як частина
стратегічно важливого Волинського шляху – торгівельної артерії, що
сполучала західні уділи Київької Русі (згодом Галицько-Волинського
князівства) із державами Центрально-Східної та Західної Європи.
Одне з найраніших зображень вулиці Жовківської (нині Б.Хмельницького) – по центру – синагога “Темпль”, праворуч – церква Св. Миколая. Фото Юзефа Едера бл. 1860-х років |
Із включенням Галичини до складу Австрійської монархії, у др. пол. XVIII
сторіччя, вулиця стала називатися Жовківською, оскільки за містом вона
переходила у шлях, який пролягав до Жовкви. У 1936 році її перейменували
іменем коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, полководця XVII ст.
Сучасна назва, на честь великого українського державного діяча,
гетьмана, дипломата і полководця – з’явилась у грудні 1944 року.
Площа Краківська (нині Ярослава Осмомисла), праворуч – початки вулиці Жовківської (нині Хмельницького). Поштівка поч. XX сторіччя |
За кілька десятків метрів від початку вулиці знаходиться невелика площа.
Вона існувала ще в давньоруському Львові, була його торговим і
політичним центром, тут вирував базар, вирішувалися питання життя міста.
Від середини XIX сторіччя і до 1941 року тут знаходилась синагога
прогресистів – Темпль. Сучасна назва площі — Старий Ринок.
Початок нинішньої вулиці Хмельницького (по ходу трамваю) на фото 1915 року |
Вулиця Жовківська віддавна була промисловим районом міста. Ще за часів
засновника міста – Данила Галицького, на ній мешкало чимало ремісників,
зокрема вірмен. У середньовічному Львові вона входила до складу
Краківського передмістя, населеного переважно біднотою…
Найдавніший збережений храм Львова – церква Святого Миколая. Фото до 1914 року |
Соціальний склад населення майже не змінився… Більшість підприємств
знаходилася саме в північній частині міста. Не останню роль при цьому
відігравала наявність дешевої робочої сили. Ці квартали, як і по вулиці
Замарстинівській, були населені виключно робітничим людом…
Вулиця Жовківська, праворуч – монастир О.О Василіан та храм Святого Онуфрія. Фото поч. XX ст. |
З княжих часів ця дільниця, зокрема й давня вулиця Жовківська, мали
величезний відсоток єврейського населення, яке завжди було важливою
культурно-економічною складовою життя Львова аж до страшних років II
Світової війни…
Вулиця Хмельницького на перетині із нинішньою вулицею Гайдамацькою. Фото поч. XX ст. |
Одні з найдавніших храмів Львова знаходяться саме на давньому
Волинському шляху – княжа церква Святого Миколая (XIII ст.), монастир та
храм Святого Онуфрія (XIII-XV ст.), церква Параскеви Пятниці (XIII
-XVII ст.)
Церква Параскеви Пятниці XIII -XVII сторіччя. Фото др.пол. XIX ст. |
Монастир Святого Онуфрія — місце поховання друкаря Івана Федорова.
Могила першодрукаря спочатку знаходилася на подвір’ї, а у XVIII сторіччі
надгробок був перенесений до церкви.
Давній будинок вокзалу станції Підзамче. Поштівка поч. XX ст. |
Вид на Жовківську дорогу від фабрики Бачевських (праворуч). Фото 1905 року |
На межі XIX-XX сторіч гучного успіху здобуває фабрика Бачевських,
заснована 1782 року, фабрика горілок та лікерів, із головними
потужностями поблизу Жовківської рогачки (нині-“Алмазінструмент”), стає
постачальником цісарсько-королівського двору.
Вид на вулицю Жовківську (рогатка) у міжвоєнний період |
В наші дні вулиця – складова частина північного промислового району
міста. Вигляд її значно змінився… Заасфальтована проїзна частина,
виросли нові будинки… Як і раніше, вулиця залишається важливою
транспортною артерією – через неї здійснюється зв’язок і з Волинню, і з
Києвом, і з закордоном…
Джерело: Фотографії Старого Львова
0 Коментар:
Дописати коментар